2000 р. Церкви України: Закарпаття
Розмір зображення: 800:539 піксел
Ужгород-Горяни. Церква Покрови Пр. Богородиці. Світлина О. Іванусіва, 1994 p. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 27.
Церква Покрови пр. богородиці 10-11, 14 ст. (УГКЦ)
Горянська ротонда міститься на останньому пагорбі Карпат, над обширною Середньодунайською низовиною і є однією з найдавніших архітектурних пам’яток України. Біля неї видно залишки замку, отже, ротонда могла бути замковою церквою.
Споруда складається з двох частин. Найдавнішою є власне ротонда – шестиконхова центрична будова, товщина стін якої сягає 2 – 2,5 м, вкрита шестигранним шоломоподібним куполом, що спирається на барабан, декорований під карнизом романським мотивом – поребриком. Усередині ротонда має шість несправжніх апсид. У східній та південно-східній апсидах збереглися щілиноподібні вікна. Така форма будови бере свій початок у мавзолеях пізньоримської доби. Подібними були і хрестильниці при замках. У період раннього середньовіччя ротонди зустрічаємо на Балканах, у Великій Моравії, Угорщині, Німеччині. Відомі і кілька ротонд на території України. Більшість дослідників датує ротонду кінцем X – початком XI ст. [Це неправда. Жоден дослідник не вказував дати раніше за 12 ст. – прим.М.Жарких]
У кінці XIII – на початку XIV ст. до романської ротонди добудували пізньоготичну наву зального типу, перекриту плоскою стелею під двосхилим дахом, а в XVIII ст. поставили невелику барокову вежу над західним фасадом. У 1911 р. пам’ятку реставровано. Тоді вежа-дзвіниця отримала теперішню форму. До 1927 р. дахи церкви були покриті ґонтом. Чудовими є фрески, що вкривають суцільно стіни ротонди, а також розкриті фрески нави обабіч аркового проходу, намальовані після прибудови нави.
У ротонді під розчищеними розписами виявили давнє малювання. Фрески XIV ст., можливо, виконали північноіта-лійські майстри в проторенесансній манері (вони могли прийти в Горяни з магнатом Миколаєм Друґетом, який повернувся в Ужгород з Неаполя в 1354 р.). Давніше храм був присвячений св. Анні.
У 1959 р. церкву закрили. Приводом до цього стала трагедія, 17 травня того року – у церкву через поганий громовідвід ударила блискавка, були людські жертви. У 1966 р. закінчено роботи з розчищення та укріплення фресок, розпочаті ще в 1932 p., після чого пам’ятка стала філією Закарпатського краєзнавчого музею.
У 1991 р. храм повернуто вірникам. Зроблено капітальний ремонт із заміною всіх дерев’яних конструкцій башти, даху і перекриття над навою. Зовнішні стіни втратили характерні для старих споруд нерівності під шаром нової штукатурки. Усередині стелю і стіни розписано новим яскравим малюванням, що дисонує з благородним колоритом давніх фресок.
Реставрацію фресок закінчили львівські спеціалісти Наталія Сліпченко, Володимир Гануляк та інші в 1994 р.
Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 26 – 27.