Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Унікальний Свято-Георгіївський храм після реставрації передали громаді УПЦ КП

Дата: 16.12.2009

Після завершення реконструкції видатної пам’ятки дерев’яної сакральної архітектури України – храму Святого Георгія в селищі Седнів на Чернігівщині – її освятив єпископ Чернігівський і Ніжинський УПЦ КП Іларіон. Чин освячення владика звершив 13 грудня, у день пам’яті апостола Андрія. Під час освячення були присутні представники обласної та районної державної адміністрації, сільської ради, мешканці села.

«Вітаю усіх седнівців з тим, що з сьогоднішнього дня в цьому храмі буде лунати щира молитва, знову на цьому новому та освяченому престолі буде приноситися Безкровна жертва, буде звершуватися найбільше спасительне богослужіння – Свята Божественна Літургія. Знову тут будуть молитись люди, знову тут буде відбуватись найбільше чудо – з’єднання нашої людської природи з природою Божественною», – зазначив єпископ Іларіон. Про це повідомляє офіційний сайт Чернігівської єпархії УПЦ КП.

Владика подякував голові Чернігівської облдержадміністрації Володимиру Хоменку за реставрацію храму і за передання його для релігійних потреб громаді Свято-Георгієвської парафії УПЦ КП, а також всім, хто доклав зусиль до відновлення святині. Також єпископ нагородив грамотами голову сільської ради Людмилу Яценко і активних членів церковної громади.

Заступник голови Чернігівської райдержадміністрації Андрій Курданов привітав седнівців з освяченням храму та подарував для храму ікону святого великомученика Георгія Переможця.

Довідка

Церква святого Юрія (Георгія) у селищі Седнів. Ця тридільна, прикрашена різьбленням, церква побудована у XVIII ст. і вважається одним з найкращих творів української народної архітектури. Вона стоїть на найстарішому седнівському городищі, з трьох боків оточеному крутими схилами до ярів та річки.

Назва, як інформує сайт «Дерев’яні храми України», Георгіївська або Юр’єва, вказує на велику давність існування церков на цьому місці, оскільки зазвичай освячення храмів у такі суто грецькі імена сягає ще доординських часів. Спадковість тут непорушна, а сам Георгій (Юрій) Змієборець завжди символізував звитягу захисників рідної землі. Недаремно найпочесніша військова відзнака в старі часи – Георгіївський хрест, або відзнака Військового ордена, мав оранжево-чорну стрічку (полум’я і порох)… У Юр’євій церкві висвячувало зброю перед військовими походами козацтво Седнівської сотні Чернігівського полку в XVII-XVIII століттях.

Георгіївська церква в Седнові має індивідуальні особливості, що роблять її високооригінальним, майже унікальним, твором української архітектури. Середній об’єм цього тридільного храму, восьмикутний у плані, має стіни, влаштовані зі значним нахилом до середини. Завершує його єдина струнка баня з двома заломами. Висота храму майже втричі перевищує його ширину. До бабинця прибудовані маленькі зрубики сходів на хори, а до вівтаря – ризниця та паламарня. Дуже гарний інтер’єр храму – просторий і світлий, розкритий догори.

Церква дивом збереглася до нашого часу. У 1975 р. в храмі починали робити реставрацію: розібрали прибудований у ХІХ ст. великий бабинець із дзвіницею, замінили деякі спорохнявілі бруси стін, але роботи не закінчили через відсутність коштів (а потрібно було лише 7 тис. крб.). Ще 1999 року дослідники у книзі «Монастирі та храми землі сіверської» стверджували:

«І зараз церква в катастрофічному стані: без вікон і дверей, без покриття над бабинцем. Стіни обшили дошками тільки з боку вівтаря (таке можна бачити на фотографіях 1982 р., так і зараз), і тепер з північного боку майже всі бруси стін уражені грибком та гнилизною, стіна втратила стійкістьі вигнулась назовні більше ніж на півметра. Тримається вся будівля тільки завдяки оригінальним з’єднанням брусів “замками” з потаємним “зубом” та внутрішнім підпоркам-риштуванням, влаштованим реставраторами. Ще трохи – і пам’ятка загине».

Ця доля – загибелі – вже спіткала іншу дерев’яну церкву в Седневі – Покровську, збудовану 1715 р. Вона була у плані тридільною з гранчастим вівтарем і квадратною залою та бабинцем. Церква мала широкий верх, увінчаний залізним кованим хрестом із лілеями і променями. У кінці ХІХ ст. над бабинцем спорудили квадратну наметову дзвіницю. Ця пам’ятка загинула в 1962-63 рр.

Реставрувати Георгіївську церкву взялися 2005 року. От як про реконструкцію відгукнувся сайт «Дерев’яні храми України»: «…церкву відбудовують, причому у такому вигляді, який вона мала до перебудови 1852, коли розібрали вежі-слупи. Напевно, реставратори взяли за основу давні креслення або малюнки, але які саме – поки що ми не з’ясували.

Вежі-слупи в дерев’яному храмовому будівництві Наддніпрянщини зустрічаються дуже рідко, але вони відомі в мурованому будівництві князівських часів (Спаський собор у Чернігові) та XVII ст. (Троїцький собор у Чернігові), поширені високі вежі на західних фасадах кам’яних і дерев’яних костелів Волині та Білорусі.

У 1930-х роках було знищено унікальний в світовому масштабі шедевр дерев’яного зодчества – Вознесенську церкву (1759-1761) у селищі Березна Менського р-ну. Свого часу її докладно дослідив Степан Таранушенко. Вознесенська церква, 35 метрів заввишки, якраз мала вежі-слупи. Тепер церква у Седневі – єдина, що має подібну рідкісну конструкцію, хоч і свіжозбудовану».

Указом (№ 943) від 19 листопада Президент України Віктор Ющенко постановив провести комплекс заходів зі збереження пам’яток історико-культурної спадщини селища Седнів Чернігівської області. Зокрема йдеться про проведення ремонтно-реставраційних робіт комплексу Воскресенської церкви, а також – інтер’єрів Георгіївської церкви.

На сьогодні реконструкцію завершено, хоч у храмі ще немає повного внутрішнього убранства, іконостасу.

Джерело: РІСУ