Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Дияконські двері “Архангел Гавриїл”

Дияконські двері “Архангел Гавриїл”

Інв. № І- 2287

224,5x74x2,5 см.

Реставратор – Наталія Косик.

Реставровані у 2000-2003 pp.

Основа ікони з трапецієподібним завершенням із зрізаними кутами складається з двох липових дощок, які скріплені між собою двома врізними односторонніми шпугами. По стику дощок, зі звороту, наклеєні конопляні волокна. З лівого боку, під шпугами, фігурні ковані завіси. З протилежного боку, посередині, знаходиться кований засов. У цьому ж місці – наскрізний отвір, в якому з лицевого боку кріпилася клямка, яка не збереглася.

Левкас клеєкрейдяний, щільний, білого кольору. Фарбовий шар – олійний та темперний живопис, позолочення, попосріблення, різьблене по левкасу тло.

Стан до реставрації

Незначна деформація основи. Втрати левкасу до основи вздовж лівого краю ікони. Значні втрати левкасу та фарбового шару по всій іконі, особливо, в центральній частині внаслідок механічних пошкоджень. Сліди попередніх реставраційних втручань. Втрати, потемніння й зсідання лакової плівки. Значні забруднення, впресовані в структуру лакової плівки. Потерти позолоти.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування обох боків ікони. Укріплено фарбовий шар з левкасом в місцях їх відставання. Усунуто поверхневі забруднення та потоншено потемнілу лакову плівку. Усунуто попередні тонування олійними фарбами та часткові перемелювання авторського живопису. Затоновано місця втрат та подряпин фарбового шару. Після тонування поверхню твору покрито захисним шаром лаку.

Опис

Ікона має півкругле завершення. Верхні кути заповнені декоративною золоченою різьбою по левкасі. Під зображеннями, угорі та внизу, площини декоровані різьбленим геометричним орнаментом у вигляді складних переплетінь півкругів та хрестоподібних форм. Над німбом Гавриїла у вирізьбленій видовженій таблиці напис червоного кольору – Σ. АРХАНГЄЛЪ ГАВРІИЛЪ. У нижній частині рами орнамент із різьбленого переходить у мальований – теракотового кольору форми, на чорному тлі. Верхню частину конструкції увінчує восьмикутний картуш із композицією “Зцілення сліпого”, поля якого заповнені декоративною золоченою різьбою. Обрамлення картуша скісне та глибоке, декороване неглибоким ритованим рослинним орнаментом.

Зображений у повен зріст, архангел Гавриїл. стоїть у світлих cipo-голубих хмарах. Його постать трохи повернута вправо, але погляд спрямований до глядача. Лик миловидий, з великими темними очима, довгим носом та невеликими червоними вустами. Довге кучеряве руде волосся спадає на плечі. У лівій опущеній руці, Гавриїл тримає квітку лілії. Правою – благословляє. Одягнений архангел у довгу червону туніку, білий далматик з короткими рукавами, підв’язаний навхрест синіми стрічками, які з’єднані на грудях золотистою округлою пряжкою, а нижче зв’язані вузлом. Далматик облямований навколо шиї та внизу широкою золотистою орнаментованою стрічкою. На шиї видно край білої спідньої сорочки. З правого плеча звисає рожево-вохриста накидка із синім відворотом. Зелено-сірі крила архангела складені. Вони високі і сягають майже рівня голови.

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. Жовква. 1926. – С. 13.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 25. Іл. 4. табл. І.

Батіг Микола. Йов Кондзелевич і Богородчанський іконостас. – Львів, 1957. – С. 13, 14.

Ярема В., о. Традиції і нововведення у побудові іконостасів XVII та XVIII століть у західних областях України // Православний вісник. – Львів, 1961. – №5-6. – С.184.

Жолтовський П. М. Станковий живопис // Історія українського мистецтва. – Київ, 1966. – Т. 3. – С. 202, 203.

Возницький Б. Творчість українського художника Іова Кондзелевича // Львівська картинна галерея: Виставки. Знахідки. Дослідження. – Львів, 1967. – С. 47.

Словник художників України. – Київ, 1973. – С. 110.

Жолтовський П.М. Український живопис XVII – XVIII ст. – Київ: Наукова думка. – 1978. – С. 57, 62

Білецький П. О. Нариси з історії українського мистецтва. Українське мистецтво другої половини XIVI – XVIII століть. – Київ: Мистецтво, 1981. – Іл. С. 56.

Hordynsky Sviatoslav. Die Ukrainische Ikone. 12. bis 18. Jahrhundert. – München – Graz: Ukrainische freie Universität. -1981. – S. 185. I. 183.

Сидор О. Ф. Традиції і новаторство в українському малярстві XVII -XVIII століть // Свєнціцька В. І., Сидор О. Ф. Спадщина віків українське малярство XIV – XVIII століть у музейних колекціях Львова. – Львів: Каменяр, 1990. – С. 37. Іл. С. 116, 117.

Овсійчук В. А. Майстри українського барокко: Жовківський художній осередок. – Київ: Наукова думка, 1991. – С. 285, 305, 308. Іл. С. 299,301.

Овсійчук В. Українське малярство X -XVIII ст.: Проблеми кольору. – Київ: ін-т Нарознавства НАН України, 1996. – Іл. С. 393.

Обухович Л. До питання автопортрета Йова Кондзелевича // Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Доповіді та матеріали IV наукової конференції м. Луцьк, 17- 18 грудня 1997 р. Луцьк, 1997. – С. 38.

Александрович Володимир. Словник малярів Волині XVI -XVII століть // Волинська ікона. Питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Матеріали V міжнародної конференції, м. Луцьк, 27 – 28 серпня 1998 р. – Луцьк, 1998. – С. 53.

Откович Зоряна. Йов Кондзелевич – майстер психологічного образу // Галицька Брама. – Львів, 1998. – № 6(24). – С.З.

Откович Василь, Пилип’юк Василь. Українська ікона XIV – XVIII ст. – Львів: Світло і тінь, 1999. – Іл. С. – 93.

Овсійчук Володимир, Крвавич Дмитро. Оповідь про ікону. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. – С. 98.

Климчук Галина. Історична доля іконостасу Воздвиженського храму Скиту Ма-нявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 14.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздвиженської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 17.

Канарська О. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698-1705). Каталог // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. ЗО. Іл. С. 49.

Друль М. Техніко-технологічні дослідження іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, Бюлетень – Львів, 2000. – 1(1). – С. 23.

Садова О. Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2000. – №1(1). – С.31.

Лильо-Откович З. Йов кондзелевич – майстер психологічного образу // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2000. – 1(1). – С. 32.

Сидор О. Манявсько-Богородчанський іконостас Йова Кондзелевича: маловідомі аспекти іконографії // Сакральне мистецтво Волині. Матеріали IX міжнародної конференції, м. Луцьк, 31 жовтня – 1 листопада 2002 р. – Луцьк, 2002. – С. 3.

Уманцєв Ф. С. Мистецтво давньої України. – Київ: Либідь, 2002. – С. 236.

Виставки

“Безцінні скарби України. Ікони Богородчанського іконостасу”. Національний музей у Львові. 1995 рік.

Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705). Національний музей у Львові. 2000 рік.