Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Дияконські двері “Архангел Михаїл”

Дияконські двері “Архангел Михаїл”

Інв. № 1-2285

224,5x74 х2,5 см.

Реставратор – Наталія Білостоцька.

Реставровано у 2000 р.

Основа ікони з трапецієподібним завершенням і зрізаними кутами складається з трьох дощок хвойної породи, які скріплені між собою двома врізними односторонніми шпугами. На стику дощок нерівномірно наклеєна паволока з лляних волокон. Левкас клеєкрейдяний, щільний. Фарбовий шар – темперний і олійний живопис, різьблене по левкасу тло, позолочення, посріблення.

Стан до реставрації

Незначна деформація основи та незначні втрати левкасу по всій іконі. Сере-дньосітчастий кракелюр по всій площині. Осипання фарбового шару внаслідок механічних пошкоджень. Сліди попередніх реставраційних втручань та перемалю-вання з непрофесійне підведеним левкасом. Значні потертя позолоти та втрати срібла. Значні поверхневі забруднення, впресовані в структуру фарбового шару і лакової плівки. Потемніння та зсідання лакової плівки.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування обох боків ікони. Укріплено левкас і фарбовий шар. Потоншено і вирівняно потемнілу лакову плівку, усунуто перемелювання, реставраційні вставки левкасу зрівняні до рівня авторського і залишені. Усунуто поверхневі забруднення.

Затоновано місця втрат, подряпин та потертя фарбового шару. Після тонування поверхню твору покрито захисним шаром лаку.

Опис

Ікона має півкругле завершення. Верхні кути заповнені декоративною золоченою різьбою. Під зображеннями, угорі та внизу, площини декоровані різьбленим по левкасу геометричним орнаментом у вигляді складних переплетінь півкругів та хрестоподібних форм. Над німбом Михаїла у вирізьбленій видовженій таблиці напис червоного кольору – С. Архист(р)атиг Михаилъ. У нижній частині рами орнамент із різьбленого переходить у мальований – теракотового кольору форми на чорному тлі. Верхню частину конструкції увінчує картуш восьмикутної форми з композицією “Жони – мироносиці”, поля якого заповнені декоративною золоченою різьбою. Обрамлення картуша скісне та глибоке, декороване неглибоким рослинним орнаментом.

Архангел Михаїл зображений у повен зріст. Він стоїть у світлих синьо-сірих хмарах. Його постать злегка повернута вправо, але погляд спрямований до глядача. За спиною великі крила cipo-голубого забарвлення. Лик архангела миловидий, з великими темними очима, довгим носом та невеликими червоними вустами. Довге кучеряве руде волосся спадає на плечі. У правій руці архангел тримає посріблений меч із позолоченим руків’ям, у лівій – чорні піхви для меча з позолоченими декоративними вставками. Одягнутий архангел в посріблені обладунки з хрестом посередині виділеним позолотою. Обабіч хреста на обладунках зображено позолочені символи сонця та місяця. Всі обладунки багато декоровані золоченим орнаментом, а на передпліччі круглі медальйони. На колінах зображено посріблені металеві поножі, декоровані золотим орнаментом. Взутий архангел у темно-коричневі черевики, над якими сині підколінники з зеленими підв’язками, підкладка яких – яскраво рожевого кольору. На лівому плечі Михаїла червоний плащ, який сягає аж до його ніг і підв’язаний багряною стрічкою на правому плечі. З-під обладунків на правому передпліччі проглядається рукав зеленого гіматія з пряжкою. На шиї архангела – біла хустка. Під хмарами, на яких стоїть архангел, зображено чорта з темно-коричневою мордою, вогненим язиком та виряченими очима.

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 13.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 25. Іл. 3. табл. І.

Батіг Микола. Йов Кондзелевич і Богородчанський іконостас. – Львів, 1957. – С. 11, 12.

Ярема В., о. Традиції і нововведення у побудові іконостасів XVII та XVIII століть у західних областях України // Православний вісник. – Львів, 1961. – №5 – 6. – С. 184.

Свєнціиька В. Іван Руткович та становлення реалізму в українському малярстві. – Київ, 1966. – Іл. С. 56.

Жолтовський П. М. Станковий живопис // Історія українського мистецтва. – Київ, 1966. – Т. 3. – С. 202.

Возницький Б. Творчість українського художника Іова Кондзелевича // Львівська картинна галерея: Виставки, знахідки, Дослідження. – Львів. 1967. – С. 47.

Словник художників України. – Київ, 1973. – С. 110. Іл. С. 129.

Білецький І. О. Скарби нетлінні. Українське мистецтво у світовому художньому процесі. – Київ: Мистецтво, 1974. – С. 55.

Жолтовський П. M. Український живопис XVII – XVIII ст. – Київ: Наукова думка, 1978. – С. 57, 62.

Білецький П. О. Нариси з історії українського мистецтва. Українське мистецтво другої половини Xlvi – XVIII століть. – Київ: Мистецтво, 1981. – Іл. С. 56.

Hordynsky Sviatoslav. Die Ukrainische Ikone. 12. bis 18. Jahrhundert. – München – Graz: Ukrainische freie Universität. -1981. – S. 185. I. 183.

Овсійчук В. А. Майстри українського барокко: Жовківський художній осередок. – Київ: Наукова думка, 1991. – С. 285, 305, 308. Іл. С. 299, 300.

Овсійчук В. Українське малярство X -XVIII ст.: Проблеми кольору. – Київ: Ін-т нарознавства НАН України, 1996. – С. 393.

Обухович Л. До питання автопортрета Йова Кондзелевича // Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Доповіді та матеріали iv наукової конференції м. Луцьк, 17 – 18 грудня 1997 р. – Луцьк, 1997. – С. 38.

Откович З. Йов Кондзелевич – майстер психологічного образу // Галицька брама. – Львів, 1998. – № 6 (24). – С.З.

Александрович Володимир. Словник малярів Волині XVI -XVII століть // Волинська ікона. Питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Матеріали V міжнародної конференції, м. Луцьк, 27 – 28 серпня 1998 р. – Луцьк, 1998. – С. 53.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздви-женської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воз-движенської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 17.

Климчук Г. Історична доля іконостасу Воздвиженського храму Скиту Манявського // Іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського уставу. Випуск 5. – Львів, 2000. – С. 14.

Канарська О. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698-1705). Каталог // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упоряд-ник Канарська О. – С. ЗО. 1л. С.48.

Друль М. Техніко-технологічні дослідження іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, Бюлетень – Львів, 2000. – 1(1). – С. 23.

Садова О. Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, Бюлетень – Львів, 2000. – 1(1). – С. 31.

Лильо-Откович З. Йов Кондзелевич – майстер психологічного образу // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2000. – 1(1). – С. 32.

Овсійчук Володимир, Крвавич Дмитро. Оповідь про ікону. – Львів, Інститут народознавства НАН України, 2000. – С. 98.

Скоп Петро. Дияконські двері Йова Кондзелевича з колекції ЛМІР. // Сакральне мистецтво Волині. Матеріали IX міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 31 жовтня – 1 листопада 2002 року. – С. 11, 13

Уманцев Ф.С. Мистецтво давньої України. – Київ: Либідь, 2002. – С. 236.

Виставки

“Безцінні скарби України. Ікони Богородчанського іконостасу”. Національний музей у Львові. 1995 рік.

Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705). Національний музей у Львові. 2000 рік.