Картуш “Зцілення сліпого”

Інв. № 1-2288.

49x60x2 см.

Реставратор – Наталія Косик

Реставрована у 2003-2004 pp.

Основа складається з однієї суцільної дошки хвойної породи. Врізні шпуги односторонні, вертикальні. Дошки основи оброблені столярним інструментом. Торці покриті оліфою. По периметру основи – наскрізні отвори від тиблів, за допомогою яких ікона кріпилася до обрамлення в одвірку дияконських дверей. Від додаткового кріплення зверху, по центру, в деревині – вм’ятина. В нижній частині з лицевого боку проглядається лляна паволока. Левкас клеєкрейдяний, сіруватого кольору, тонкий, щільний. Фарбовий шар – олійний і темперний живопис, позолочення.

Стан до реставрації

В нижній частині ікони – розтріскування основи по горизонталі, що з лицевого боку викликало деформацію левкасу. Зі зворотного боку – невелика тріщина. По тріщинах в наклеєні конопляні волокна, що частково розірвалися. В центральній частині дві механічні подряпини.

Кракелюр левкасу – середньосітчастий. По всій поверхні – дрібні втрати та потертя фарбового шару. По периметру авторського живопису – дрібні вилущення фарбового шару. Кракелюр – вертикальний, мармуроподібниий. Часткові перема-лювання живопису та реставраційні тонування. Зсідання фарбового шару з потемнілою лаковою плівкою. Значні потертя золота до поліменту. Поверхня ікони вкрита поверхневими забрудненнями, впресованими в структуру лакової плівки.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування ікони з обох боків. Укріплено фарбовий шар та левкас. Знято поверхневі забруднення з обох боків ікони. Потоншено потемнілу лакову плівку та усунуто поверхневі забруднення живопису та позолоти. Авторський живопис розкритий від часткових перемелювань та попередніх тонувань олійними фарбами. Проведено тонування у місцях втрат та подряпин фарбового шару. Після тонування поверхню твору покрито захисним шаром лаку.

Опис

Композицію зображено на прямокутній дошці у формі восьмикутника, видовженого по горизонталі. Вона умовно ділиться на дві частини – праву, меншу, із зображенням Христа, та ліву – з групою апостолів та сліпця. Композиційним центром твору, дещо зміщеним вправо, є постаті Христа та уклінного сліпця, за спиною якого постаті одинадцяти апостолів, що спостерігають за дійством. Христос зображений у повний зріст, у тричвертному розвороті до глядача. Постать його динамічна й нахилена до сліпця. Правицею Христос ледь торкається його очей, а лівою рукою підтримує свій гіматій. На Ісусові довгий червоний хітон та синій гіматій, накинутий на праве плече.

Лик Христа – з довгими дугоподібними бровами, невеликими очима, довгим тонким носом, вусами і рудуватою бородою. Довге хвилясте волосся спадає на плечі. Довкола голови – широкий хрещатий німб, вгорі над німбом напис червоною фарбою: ΙΣΧΣ.

Ліворуч – динамічна група з одинадцяти апостолів, їхні постаті ледь повернені в тричвертному розвороті. Одягнуті апостоли в античне вбрання – довгі, підперезані поясами хітони та гіматії поверх них, а дехто у підризник з невеликим комірцем та вузькими рукавами. Переважають червоні, сині та вохристі кольори. Зображені вони босоніж, без німбів. Апостоли, згідно віку, зображені сивобородими та сивоголовими старцями з довгими або короткими круглими бородами, а також молодими з рудуватим волоссям та бородами і зовсім юними – безбородими та безвусими. Лики витончені, з тонкими носами, невеликими очима та маленькими вустами. Кожен з них виражає певну вдачу.

Попереду групи перед Христом – уклінний сліпець, постать якого статична, розвернена в тричвертному повороті до Ісуса. Обома руками він сперся на велику палицю. Одягнений у коричневий хітон до колін й підперезаний поясом та сірі штани, взутий у темно-коричневі черевики. Через ліве плече на правому боці звисає темна торбина. Лик із заплющеними очима, носом з горбинкою та маленькими тонкими бровами. Волосся темне, невелика кругла борода та вуса. У лівому куті над постатями на золотистому гладкому тлі напис червоними літерами: НЄ Є ПО ВЪСКРНІИ ХВМЪ О СЛИПОРОЖДЄННОМЪ. Композиція постає на тлі архітектурного стафажу з пілястрованими колонами, аркатурою та глибоким подвір’ям. Позем темно-коричневого кольору. Архітектура cipo-вохристого відтінку. Позаду групи апостолів видно невеликий фрагмент горбистого краєвиду. Тло гладке, золотисте.

Література

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 25. Іл. 4а. табл. II.

Сидор О. Ф. Міські краєвиди й інтер’єри у творах Йова Кондзелевича в контексті архітектури Ренесансу // Українське мистецтво у міжнародних зв’язках. – Київ: Наукова думка, 1983. – С. 73.

Самарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Ма-нявського (1698- 1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 35.

Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2003. – № 1(5). Ілюстрація на С. 2 кольорової розгортки.

Виставки

Не експонувалася.