Пророк Ілля

Зображений в овальному горизонтально видовженому клеймі, на тлі масивної сірої скелі. Сидить на камені біля входу в печеру. Постать розвернута в три-чвертному повороті праворуч, погляд спрямований угору. Руки підняті на рівні грудей. Лик святого вохристої карнації, із запалими щоками, довгим і прямим носом і сивими вусами та бородою. Довге кучеряве сиве волосся спадає на плечі. Довкола голови – гладкий золочений німб. Одягнений у червону туніку, оранжево-зелений з вохристим відтінком гіматій спав з плечей. Позаду печери – зелений горбистий краєвид. У правому верхньому куті зображений орел з розкритими крилами, спрямований до Іллі. Угорі, на обрамленні, проглядається напис червоними літерами, що майже втрачений: ІЛЛА.

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 14.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 25. Іл. 7а. табл. VI.

Сидор О. Ф. Міські краєвиди й інтер’єри у творах Йова Кондзелевича в контексті архітектури Ренесансу // Українське мистецтво у міжнародних зв’язках. – Київ: Наукова думка, 1983. – С. 73.

Сидор Олег. Манявсько-Богородчанський іконостас Йова Кондзелевича: маловідомі аспекти іконографії // Сакральне мистецтво Волині. Матеріали IX міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 31 жовтня – 1 листопада 2002 р. – Луцьк, 2002. – С. З, 7.

Виставки

Не експонувалося.