Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Коробка Федір (1 пол. 19 ст.)

КОРОБКА ФЕДІР МИХАЙЛОВИЧ – один із найпопулярніших майстрів першої половини XIX ст., зять відомого майстра Олексія Іщенка. Жив у Києві на Олександрівській вулиці у власному будинку. Мав майстерню, в якій постійно працювали підмайстри та учні. У 1847 р. видав посвідчення за своїм підписом і печаткою Козловському Григорію Івановичу про те, що останній у нього навчався з 1826 по 1835 p., а потім працював підмайстром до 1839 р. У 1838 р. записав свого учня Андрія Боженка до цехової книги строком на десять років. Неодноразово обирався цехмістром Срібного цеху. У 1834 р. мав почесне звання громадянина Києва, обирався членом магістрату, у зв’язку з чим був виведений із списку цехових майстрів.

З 1816 по 1823 р. виконав на замовлення Києво-Печерської лаври такі роботи: мідні іконостаси для Варлаамівської та Введенської церков (у печерах), срібну шату на образ Антонія (1818 – 1819), дві срібні шати на ікони собору преподобних отців (1820), срібну шату на образ св. Варвари (1822) для Хрестовоздвиженської церкви і п’ять лампад із срібла. За роботу одержав 35737 крб. Крім мідних іконостасів, до нашого часу збереглася шата ікони (Державний історичний музей УРСР у Києві, № 6715) з написом:

«По благословенію святейшаго правительствующаго синода члена высоко-преосвященейшего Серапіона митрополита Киевского и Галицкого свягценно-архимандрита Киево-Печерския лавры и разных орденов кавалера устроена сия риза вь Киево-Софийский собор на образ спасителя Іисуса Христа коштом любецкого жителя Ивана Мельникова; весу в ней 8 фунт, и 48 зол. 1821 года генваря 10 дня. Ф. Коробка»,

а також лампада (Державний історичний музей УРСР у Києві, № 5546) з тавром майстра: «ФК».

Центральний державний історичний архів УРСР у Києві, ф. 452, оп. 1, спр. 14, 1826 р., арк. 33 – 37; там же, ф. 172, оп. 1, спр. 62, 1820 р., арк. 1; там же, ф. 128, оп. 1 (заг.), спр. 1624, 1824 р., арк. 1 – 9.

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 165.