1999 р. Звід пам’яток Києва

Микола Коломієць

Розмір зображення: 681:408 піксел

Інтер’єр головної нави

Станція “Золоті ворота”, 1991 р.

(архіт.).

Вул. Володимирська.

Має вихід на вул. Володимирську і до Золотих воріт, а також зв’язана підземним переходом із ст. “Театральною” Святошинсько-Броварської лінії. Автори – архітектори Б. Жежерін, В. Жежерін; автори мозаїк Г. Корінь, В. Федько; автори люстр і бра С.Адаменко і М.Ралко. Станція складається з підземного, надземного й проміжного вестибюлів, з’єднаних ескалаторами, які утворюють цілісний архітектурний ансамбль. Ошатно вирішено підземний вестибюль. Його композиція основана на поєднанні арково-склепінчастих елементів, що спираються на приземкуваті круглі колони, увінчані стилізованими візантійськими капітелями.

У декоративному оформленні використано мозаїчні панно, які розповідають про історію Київської Русі. Дві великі композиції розміщено у торцях середньої нави; в арках, що з’єднують колони, – мозаїчні зображення київських князів і давньоруських храмів. Велику роль в організації простору центральної нави підземного вестибюля відіграють масивні металеві люстри, що нагадують світильники давніх храмів. Підлогу викладено з плит темно-сірого граніту. Стримано вирішено проміжний та наземний вестибюлі. Стіни проміжного вестибюля облицьовано білим мармуром у поєднанні з імітацією плінфи. У формах станції відображено національні особливості архітектури України, безпосередньо пов’язані з архітектурою і мистецтвом Київської Русі. Постановою Кабінету Міністрів України автори станції київського метро “Золоті ворота” відзначені Державною премією України ім. Т. Шевченка (1991).

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 456.