Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Відповідь колективу ІМФЕ

Дата: 30.04.2009

Документ дослівно. Відповідь колективу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України з приводу публікації “Музейні пристрасті в Пирогово” (From-ua.net)

Колектив Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) ім. М. Т. Рильського НАН України висловлює своє обурення з приводу неправдивої інформації та перекручень, що з’явилися в публікації «Музейні пристрасті в Пирогово». Спотворення фактів і тенденційне потрактування подій вказують на замовний характер фальшивки, яка має на меті образу честі та гідності директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України та пониження наукового авторитету та суспільної ролі очолюваної нею поважної академічної установи.

ІМФЕ є провідною дослідницькою установою (до складу наукового колективу входять 3 академіки та члени-кореспонденти НАН України, 6 членів-кореспондентів Академії мистецтв України, 25 докторів та 50 кандидатів наук). Фундаментальні праці співробітників цього інституту з українського образотворчого мистецтва, музики, театру, кіно, етнології та фольклористики отримують високий суспільний резонанс і користуються заслуженим попитом в країні.

Відтак поблажливо-зверхнє ставлення до Інституту, задеклароване у публікації, засвідчує, передусім, низьку культуру і невігластво автора. Щодо інших сентенцій, наведених у публікації, то звернемося до фактів, які, як відомо, є найдостовірнішим способом спростування всіляких вигадок.

Зокрема, невідома авторка, що заховалася під вигаданим прізвищем, проводить наскрізну ідею, що наукові звання академіка Скрипник Г. А. отримані завдяки використанню престижу Національного музею народної архітектури та побуту. Це є відвертим маніпулюванням фактами, адже звання члена-кореспондента НАН України та академіка НАН України Г. Скрипник отримала задовго до того, як на неї Президією НАН України (з жовтня 2006 року) було покладено обов’язок наукового кураторства над Музеєм. До того часу жодних повноважень щодо Музею Г. Скрипник не мала.

За час наукового кураторства Скрипник, в тому числі і завдяки її зусиллям, Музей отримав статус Національного та значну фінансову підтримку Фонду «Розвиток України». Це уможливило розгортання повноцінної наукової та будівельно-реставраційної його діяльності.

Зокрема, було розроблено тематику досліджень народної культури та схвалено на Бюро відділення мови, літератури і мистецтвознавства Комплексну програму розвитку Музею, опубліковано 6 монографій (у тому числі опубліковано видавництвом ІМФЕ 2 збірники статей музейних працівників та путівник), проведено близько сотні наукових експедицій, відреставровано понад 50 пам’яток архітектури, встановлено по периметру Музею нову огорожу, придбано 2 протипожежні машини та встановлено систему протипожежної сигналізації, здійснюються роботи по встановленню нового водогону, технічно-інженерних комунікацій та нових доріг у Музеї. Відтак, нав’язувана читачу думка, що всі негаразди Музею спричинені Скрипник, є не що інше, як плід хворої фантазії автора.

Так само сфальсифіковано у публікації і питання обрання директора Музею. За Постановою Президії НАН України були оголошені чергові планові вибори директора Музею на 16 квітня 2009 року. До керівництва ІМФЕ звернулися співробітники Музею (Н. Зяблюк, Л. Орел) та старші наукові співробітники ІМФЕ (кандидат архітектури, фахівець з музейної справи З. Гудченко та кандидат історичних наук Г. Бондаренко) з пропозицією висунути кандидатуру П. Федаки як відомого фахівця із народного будівництва та музейної справи на заміщення посади директора Музею.

Ця кандидатура була розглянута на Вченій раді ІМФЕ і отримала одноголосну підтримку, оскільки П. Федака є знаним в Україні та поза її межами фахівцем-музейником і мав (як експерт) прямий стосунок до створення Музею в Києві. Згідно з регламентом, рекомендації Вченої ради ІМФЕ були передані на розгляд наукового колективу Музею в Пирогові. Як і напередодні, так і під час обговорення питання висунення кандидатур жодних інших пропозицій щодо балатування на посаду директора не надходило ні ззовні, ні з середовища самого колективу. В обговоренні взяли участь провідні науковці цього осередку і майже одноголосно (один утримався) підтримали кандидатуру П. Федаки.

Згідно з регламентом, 16 квітня 2009 року члени Бюро відділення мови, літератури та мистецтвознавства (у складі 16 академіків та членів-кореспондентів, у тому числі академіки М. Жулинський, І. Дзюба, В. Дончик, С. Павлюк, Б. Олійник та ін.), заслухавши П. Федаку та його концепцію розвитку Музею, проголосували за кандидатуру П. Федаки.

Такими ж надуманими та упередженими є і закиди на адресу Скрипник щодо її ролі у підпорядкуванні Музею НАН України. Рішення про підпорядкування Музею НАН України було прийнято Президією НАН України за клопотанням академіка П. Толочка та при підтримці академіка П. Тронька.

Щодо спроб автора публікації принизити авторитет академіка Г. Скрипник, то ці потуги лише вказують на нездорову заздрість автора. Зауважимо лишень, що при балотуванні Г. Скрипник на високе академічне звання академіка надійшло понад 20 позитивних рекомендацій з провідних наукових центрів Європи та 27 – із наукових осередків України. На інші упередження та сентенції зазначеної публікації не варто й реагувати, враховуючи їх мізерність і упередженість.

Від імені наукового колективу ІМФЕ:

1. Тримбач С. В. зав. відділом кінознавства

2. Артюх Л. Ф. кандидат історичних наук

3. Поріцька О. А. кандидат історичних наук

4. Наулко В. І. член-кореспондент НАН України

5. Ганзенко Л. Г. кандидат мистецтвознавства

6. Сегеда С. П. доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник

7. Шевчук О. В. кандидат мистецтвознавства

8. Мушкетик Л. Г. кандидат філологічних наук

9. Вахніна Л. К. кандидат філологічних наук

10. Пономар Л. Г. кандидат історичних наук

11. Немкович О. М. доктор мистецтвознавства

12. Терещенко А. К. доктор мистецтвознавства, член-кореспондент АМУ

13. Калениченко А. П. кандидат мистецтвознавства, зав. відділом музикознавства

14. Загайкевич М. П. доктор мистецтвознавства, професор

15. Фільц Б. М. кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України

16. Пархоменко Л. О. доктор мистецтвознавства, професор

17. Грица С. Й. доктор мистецтвознавства, член-кореспондент АМУ

18. Сікорська І. М. кандидат мистецтвознавства

19. Бондаренко Г. Б. кандидат історичних наук

20. Хай М. Й. доктор мистецтвознавства

21. Рубан В. В. член-кореспондент АМУ

22. Щербій Г. С. кандидат історичних наук

23. Гринів О. І. професор

24. Шиприкевич О. О. кандидат філософських наук

27 квітня 2009 року, м. Київ

Джерело: “Музейний простір України”