Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Потир

Потир

Серед виробів Равича велику групу становлять келихи (потири), оригінально трактовані. Келихи дають чималий простір для творчої уяви майстра, особливо тут великі можливості для створення форм, а разом з тим і орнаментальних прикрас. Равич саме на цих виробах вдається до різноманітних технічних прийомів, які допомагають йому підсилювати художні ефекти. Він мав велику практику по виготовленню келихів. З його таврами виявлено таких пам’яток близько двадцяти. Один з кращих келихів експонується в Державному історичному музеї УРСР (КДІМ, № 340). В ньому гармонійно поєднуються вишукані форми з багатством орнаментальних прикрас. Келих, як і раніше, складається з двох головних частин – чаші й седеса. Чаша має дещо видовжені, але приємні пропорції, вінця трохи розширені, денце заокруглене. Знизу на чашу надіта суцільна сітка з карбованим трав’яним орнаментом. В сітку вправлено чотири круглі живописні фініфтеві медальйони з погрудним зображенням святих. Фініфті підсилюють кольорові контрасти і надають келиху великої мальовничості. Між медальйонами, по краю сітки, чітко викарбувані горельєфи голівок ангелів. Седес, на відміну від попередніх келихів, має не конічну, а круглу форму, нижня його частина сферична, вподовж почленована боровками, а по горизонталі – профільованою золотою смужкою. Вся поверхня прикрашена рослинним орнаментом у вигляді пагінців виноградної лози й жмутиків квітів та плодів місцевої флори, а також чотирма фініфтевими медальйонами. Чаша з седесом зв’язується стержнем, на який насаджено яблуко, схоже на гранчасту вазу. Всі деталі пророблені чітко, виразно.

Щоб усунути бліки металу й зробити чіткішим контур орнаменту, простір між узором канфарений. (с. 110 – 111)

Срібний келих з фініфтями. Майстер І. Равич. Державний історичний музей УРСР у Києві, № 340

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 106.