Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

1966 р. Історія українського мистецтва

Близькими за архітектурою до Борисоглібського є також Успенський собор Єлецького монастиря в Чернігові, споруджений у середині XII століття. Композиція його об’єму значно складніша – бокові апсиди нижчі від середньої; до трьох входів – на західному, південному й північному фасадах – прилягали низькі об’єми папертей – ґанків, що надавало планові собору деякої хрещатості, подібно до церкви Спаса на Берестові в Києві.

Характерною особливістю внутрішнього простору Успенського собору (що відрізняє його від Борисоглібського собору) є спрощені форми хорів, чітко виділений нартекс і наявність у південному боці нартексу хрещальні, подібної до хрещальні Кирилівської церкви в Києві. Хрещальню Успенського собору становить окреме приміщення з апсидою, яка виходить всередину храму. Апсиду оздоблено майстерно виконаним аркатурним карнизом. Фасади будівлі розчленовані пілястрами з півколонами й оздоблені аркатурними поясами. Один з них горизонтально членує фасади на рівні підлоги другого поверху, а другий завершує стіни і проходить на рівні п’ят закомар [І.Моргилевський. Успенська церква Єлецького монастиря в Чернігові. – У зб.: Чернігів і північне Лівобережжя, К., 1928, стор. 197 – 204. Спробу М. В. Холостенка датувати Успенський собор XI століттям не можна вважати достатньо обгрунтованою. Див.: Н. В. Холостенко. Архитектурно-археологические исследования Успенского собора Елецкого монастыря в Чернигове. – «Памятники культуры. Исследования и реставрация», 3, М., 1961, стор. 51 – 67].

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 201.