Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Собор Успіння

1966 р. Історія українського мистецтва

Монументальний розпис чудових архітектурних споруд Чернігова не зберігся. Уціліли лише фрагменти розписів храмів XII століття, за якими важко визначити характерні риси художньої школи. У Борисоглібському соборі та П’ятницькій церкві збереглися фрагменти орнаментального фрескового розпису, а в Успенському соборі Єлецького монастиря – фрагменти сюжетних композицій (іл. 260).

У південній частині нартексу Успенського собору, в невеликій апсиді хрещальні з-під вапнякової побілки розчищено зображення Оранти, написане, мабуть, під впливом софійських мозаїк (іл. 259). Залишки пігменту вказують на перевагу в одязі червоного кольору на сірувато-блакитному тлі. Апсиду обрамлено орнаментом із стилізованим рослинним мотивом. Фрагмент орнаменту у відкосі віконного прорізу південної стіни притвору, що досить добре зберігся й нагадує фрескові орнаменти Софійського собору в Києві, написано вправною рукою. Він відзначається стрункістю форм і красивим колоритом, побудованим на сполученнях темно-червоної, блакитнувато-сірої, білої та зеленої фарб. На стінах притвору під товстим шаром штукатурки виявлено рештки зображень святих. Судячи з розмірів голів та залишків пігменту, це були монументальні образи, суворість і міць яких підсилював насичений сіро-коричневий колорит. Тяжіння до збільшених розмірів «рядових» зображень у багатьох пам’ятках XII – початку XIII століть не було випадковим. Могутні суворі образи відповідали духові багатого на драматичні події часу. Всередині Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові над апсидою хрещальні збереглася фрескова композиція «Три отроки у пещі вавілонській». За сюжетом вона близька до подібної композиції на хорах Софійського собору в Києві, за стилем і технікою письма – до розписів XII століття.

Залишки фрескового розпису, що збереглися в Борисоглібському соборі та П’ятницькій церкві в Чернігові, дають дуже бідний матеріал для міркувань про стильові особливості чернігівських фресок та систему декорування храму. Особливістю техніки виконання чернігівських фресок є світлий, майже білий, одношаровий, без помітних органічних домішок штукатурний грунт і тонкий шар фарб. Колорит фрагмента фрескового орнаменту в відкосі віконного прорізу апсиди П’ятницької церкви витримано у світлих, яскравих, гармонійних тонах. Він помітно відрізняється від дещо похмурого колориту фресок Єлецького собору й ніби співзвучний самій архітектурі споруди – більш ошатній, динамічній. Велика майстерність фрескістів зумовлена високим рівнем чернігівського будівництва XII – початку XIII століття, міцно пов’язаного з київськими традиціями.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 320.

Вкладені елементи

Оранта. Фреска апсиди хрещальні Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові. XII ст. 	Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова…
Оранта
Фрагмент розпису Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові. XII ст. 	Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р.,…
Фрагмент розпису
Фрагмент розпису Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові. XII ст. Копія Євгенії Евенбах. 	Джерело: Історія українського мистецтва. – К.:…
Фрагмент розпису

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 371

Модифіковано : 28.05.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.