Печери

Довкола монастиря неодноразово були зафіксовані провали грунту. Під територією монастиря, виходячи далеко за межі його мурів, існують стародавні печери, з розповідей про які починалася ця глава. У 1892 р. на прохання Чернігівського єпископа печери оглядала комісія археологічного товариства при Київській духовній академії у складі протоієрея Києво-Софійського собору Ф. Г. Лебединцева і професора університету А. В. Прахова, котрі у звіті після того, як спускалися до печер, написали, що печери під будинком настоятеля викладені новою цеглою і мають явно господарський характер, але існують старовинні розгалуження, куди вони не потрапили, бо ті завалені землею. Нині Єлецькі печери, про які існує багато легенд і переказів, чекають своїх дослідників.

Джерело: Віроцький В.Д. Храми Чернігова. – К.: Техніка, 1998 р., с. 117.