Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Параскеви

Церква св. Параскеви (П’ятницька) виникла у XV ст. на передмісті Оболонь. 1 Вперше священики П’ятницької церкви о. Терентій та о. Партенон згадуються у документах 1428 р. 2 У документі – скарзі владики Леонтія 1581 р. про відмову сплати священиками церковних податків згадується парох о. Іван, 3 а у документах 1602 р. – о. Григорій. 4 В період австрійської влади у Новій Галичині (Холмщина і Південне Підляшшя у 1795-1809 рр. ) попадає під регуляцію парафій, проводжувану новими владами, і ліквідовується (церква згоріла 1808 р. 5).

У 1883 р. єпископ Люблинський і вікарій Холмсько-Варшавської єпархії Модест у листі до архієпископа Леонтія обґрунтовує необхідність будови нової церкви св. Параскеви на місці, де збереглися її фундаменти. 6 Тут з кінця XIX ст. проводились відправи коло вівтаря, поставлено на місці давньої церкви. На ці відправи звернув увагу у 1905 р. будівничий декількох мурованих церков в Холмщині уродженець Кубані Іван Петрович Коваленський і почав виношувати плани побудови церкви, але смерть у 1907 р. не дала змоги втілити цю ідею. 7

Проголошення царським урядом виділення Холмщини в окрему губернію, з відокремленням від Королівства Польського та приєднанням до Київщини, дало можливість єпископу Євлогію добитись в уряду коштів на будову в Холмі нової церкви, посвяченої цій події. 8 23 червня 1913 р. відбулося урочисте закладання наріжного каменю і освячення церкви св. Володимирської Божої Матері з бічними престолами св. Параскеви та св. Євлогія на місці, де в давнину стояла церква св. Параскеви. 9

Проект цієї споруди виконав єпархіальний архітектор Александр Пуринґ. 10 В цьому храмі архітектор повторив основні свої мотиви, але дещо видозмінив їх. Ця церква, на відміну від інших, увінчана на кубі нави одною шоломовою банею на світловому барабані. Над бабинцем здіймається низька одноярусна дзвіниця з великими голосниковими арками, завершення якої в мініатюрі повторює завершення нави. Стіни, які передбачалося тинькувати, членували високі півколони з візантійськими капітелями та аркові фризи. Тимпани закомар мали прикрасити зображення Богородиці і святих. В загальному – споруда набирала рис візантійсько-російської архітектури з елементами модернізму.

Будівництво проводилося досить активно. Вже на 1914 р. (до початку війни) церква була майже викінчена. 11 Залишалось виконати лише опоряджувальні роботи та роботи, пов’язані з викінченням інтер’єру. Але окупація Холмщини військами Троїстого союзу, та пізніше включення її території до відновленої Польської держави, не дало змоги завершити будівництво. Спроби у перші повоєнні роки отримати дозвіл на добудову церкви закінчилися невдачею. У 1919 р. приміщення недобудованої церкви було передано на “Dom ludowy”, а пізніше, в кінці 1920-х – розібрана. 12

1. KZSzP. Z. 5. Powiat Chełmski. – Warszawa, 1968. – S. 4.

2. Площанский В. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV-XVIII ст. и др. источниками- Вильна. Т. 1, 1899.

3. Акты издаваемые Виленскою археографическою комиссиею. Том XIX. Акты, относящіеся к исторіи бывшей Холмской єпархій. – Вильна, 1892. – С. 255.

4. Площанский В. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV-XVIII ст. и др. источникам. – Вильна. Т. 1, 1899.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 344.

6. Там само.

7. ХЦЖ, 1906. 4. 22. – С. 817.

8. Там само.

9. Там само.

10. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 822.

11. ЦДІА, фонд 408, опис 1, справа 1327.

12. Siwicki M. Dzieje konfliktów Polsko-Ukraińskich. – Warszawa, 1992. T. l. – S. 134.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 436 – 438.