Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Церква Різдва богородиці

Церква Різдва богородиці

Розташована на вершині Гірки в межах давнього князівського міста. Як подає в своїй книжці “Phoenix Tertiato Redivivus” єпископ Яків Суша, першу церкву Пр. Богородиці в місті збудував у 1001 р. київський князь Володимир Великий. 1 Така легенда побутувала у XVII ст. Вперше церква Пр. Богородиці згадується у “Літописі Руському” під 1253 р. 2 Згоріла під час пожежі міста у 1256 р. 3 У 1260 р. відбудована князем Данилом Галицьким:

“Спорудив він також превелику церкву в городі Холмі на честь пресвятої приснодіви Марії величиною і красою не меншу од тих, що були раніше і прикрасив її пречудовими іконами; приніс він також чашу із землі угорської з багряного мармуру, вирізьблену з дивовижним умінням, – навіть змієві голови були навкруг неї, – і поставив її перед дверима церковними, що їх називають царськими. Зробив він також у ній хрещальню – хрестити воду на свята Богоявления, а блаженний єпископ Іоанн зробив у ній вирізаний з гарного дерева і позолочений усередині та ззовні [ківорій ?], диву подобен”. 4

У цій церкві, в її підземеллі у 1264 р. був похований князь Данило. 5 Там же пізніше похоронили його синів Шварна (коло 1269 р. ), Романа та правнука Михайла Юрійовича (1287/1288). 6 У 1596 р. холмсь-кий єпископ Діонісій Збіруйський, який мав єпископську катедру при цій церкві, прийняв Берестейську унію. З 1617 р. при катедрі оганізовано василиянський монастир, який розташовувався в спорудах на вершині Гірки, що отримав привілей від старости Холмського, підскарбія Миколи Даниловича, підтверджений королем Владиславом IV у 1633 р. 7 У 1638 р. катедральна церква та монастир згоріли. 8 Відбудована стараннями єпископа Методія Терлецького у 1640-1648 рр. і розширена. 9 При цьому з церкви викинено дві мармурові колони, поставлені ще в часи князя Данила, та затерті грецькі написи. 10 У 1650-1652 рр. перебувала в руках православних єпископів. 11

У 1651 р. греко-католицький єпископ Яків Суша возив чудотворну ікону Холмської Божої Матері разом з королівським військом на поле битви з козаками під Берестечко. 12 Ця ікона перебувала в цій церкві ще з князівських часів, привезена в Холм князем Данилом. Згідно з легендою, в Русь її привезла княгиня Анна, дружина князя Володимира Великого, після його хрещення. У 1711 р. церкву знову перебудовано стараннями єпископа Иосифа Левицького, надаючи їй вигляду більше латинського костелу, чим церкви східного обряду. 13

У 1735 р. єпископ Феліціан Володкович знову розширював і перебудовував споруду, поки старі стіни не почали грозити заваленням. 14 Тоді церкву розібрано і 1756 р. завершено спорудження нового храму, яке тривала коло двадцять років. 15 Будівництво її вів архітектор Томаш Резлер за проектом архітектора Павла Фонтани. 16 Внутрішнє урядження церкви завершене за єпископа Максиміліана Рилла (1756-1786 рр. ). 17 Внутрішні різьблені оздоблення виконав Михайло Філевич (не збереглися). 18 У 1765 р. в церкві і місті відбулися урочистості, пов’язані з коронацією чудотворної ікони Холмської Богородиці19 (пропала після вивезення в Росію під час першої світової війни у 1915 р. ). У 1802 р. споруда пошкоджена пожежею. 20 Щойно у 1815-1827 та 1837 рр. проведено її ремонт будівничим Леопольдом Сальковським. 21 Тоді ж в церкві встановлено органи. 22 У 1840-х рр. в церкві встановлено іконостас, виготовлений сницером Яном Ліндером і позолотником Фридериком Блікле, з іконами пензля Бонавентури Домбровського. 23 Василиянський монастир, який існував при церкві, ліквідовано указом російського імператора Александра II у 1864 р. 24

З 1875 р. – катедра православної Варшавсько- Холмської єпархії. У 1874-1877 рр. проведено ґрунтовний ремонт споруди – добудовано чотириколонний портик до головного входу, перероблено і позолочено головну баню і бані над вежами чільного фасаду, розписано церкву і виготовлено та встановлено новий п’ятиярусний іконостас. 25 У 1877 р. під наглядом архітектора-виконавця будівельних робіт по зведенню православних церков у Привісленському краї Шреттера, а, можливо, і за його проектом, зведено нову муровану дзвіницю. 2611 травня 1878 р. церкву урочисто освятив єпископ Холмсь-кий і Варшавський Леонтій. 27 У 1893 р. в церкві встановлено парове огрівання. 28 Ще один ремонт споруди здійснено у 1908 р. за проектом єпархіального архітектора Александра Пуринґа. 29

У 1919 р. церкву відібрано від православних і передано католикам на костел – у 1920-1931 рр. – ордену єзуїтів, а з 1931 р. – парафіяльний. 30 У 1919-1935 рр. проведена ґрунтовна реставрація церкви з наданням їй первісного вигляду (залишений лише чотириколонний портик) за проектом архітектора Конрада Шреттера. 31 При цьому викинено іконостас і знищено весь стінопис. У 1938 р. перебудовано дзвіницю за проектом архітектора Антонія Форкевича, 32 а в церкві за його ж проектом перебудовано хори. 19 травня 1940 р. собор повернено православній церкві і він став катедрою Холмсько-Підляської єпархії митрополита Іларіона, старанням якого здійснено відновлення будівлі. 33 З серпня 1945 р. – знову парафіяльний костел, 34 ремонтований у 1966 та 1991 рр. 35

Пізньобарокова споруда, зведена в плані латинського хреста, тринавова, з трансептом. Головна нава вдвічі ширша від бічних. Вівтар, розташований зі сходу, півциркульно завершений в плані, з двома прямокутними ризницями по боках. Рамена трансепту, рівноширокого головній наві, мають в плані лучкове завершення. Перетин трансепту і головної нави вінчає восьмибічна баня на восьмигранному світловому барабані. Чільний фасад фланкують дві квадратові в плані вежі. В приміщеннях між вежами розташовані на другому ярусі хори, а на першому – присінок і виходи на вежі в товщі стіни. Під вівтарем і трансептом є крипти з гробами холмських єпископів, а, можливо, і князів. Головна нава, вівтар і трансепт вкриті двосхилими дахами, бічні нави і захристі’ї – односхилими. Головна баня увінчана світловим ліхтарем з маківкою, а вежі завершені бароковими верхами з маківками. Чільний фасад дворівневий, а вежі – трирівневі, дещо висунені. Членований фасад пілястрами на цоколях – у нижньому рівні – тосканськими, а у верхньому – іонійськими, в центрі – парними, а в наріжниках веж – здвоєними. Кожен рівень завершений антаблементом з профільованим ґзимсом. Між вежами на третьому рівні – пізньобароковий фронтон. На фасаді – три входи, обрамовані порталами. По центрі фасаду – чотириколонний портик 1875 р., завершений давніше трикутним фронтоном, а тепер – дерев’яною балюстрадою. Бічні фасади теж членовані пілястрами, подібно як і чільний. Вівтар і рамена трансепту завершені фронтонами, відтвореними у 1932 р. Віконні прорізи – в профільованих обрамуваннях. Барабан головної бані членований здвоєними тосканськими пілястрами. В інтер’єрі поділ на три нави здійснюється трьома парами колон.

Головна нава розкрита в бічні трьома парами півциркульних арок. Стіни головної нави, вівтаря і трансепту членовані коринфськими пілястрами, в трансепті – парними, у вівтарі і наріжниках – здвоєними. В апсиді вівтаря і при вівтарній арці – пристінні коринфські колони на цоколях. Хори опираються на дві висунені коринфські колони і пристінні пілястри. Мурований парапет хорів виконаний у 1938 р. за проектом архітектора Ан-тонія Форкевича. Перехід до восьмибічного барабану на перетині трансепту і головної нави здійснюється з допомогою вітрил. Стіни бічних нав і барабану членовані іонійськими пілястрами, в барабані – здвоєними. Головна нава, трансепт, вівтар і присінок перекриті циліндрично-хрестовими склепіннями з люнетами, бічні нави – хрестовими. Всі склепіння на гуртах. Внутрішній вистрій втрачений. Збереглася лише дарохраниль-ниця 1720-1750-х рр., виготовлена ґданським золотарем В. Йодде, з сценами складання подяки Холмській Богородиці польським королем Яном Казимиром після перемоги під Берестечком у 1651 р.

1. Холмський Православний Катедральний Собор Пречистої. // Холмський православний народний календар на 1944 рік. – Холм, 1934. – С. 2.

2. Літопис руський. За іпатським списком переклав Л. Махновець. – Київ, 1989. – С. 412.

3. Там само. – С. 418.

4. Там само. – С. 420.

5. Там само. – С. 425.

6. Там само. – С. 427, 436.

7. Петров Н. Холмско-Подлясскіе православные монастыри. // ПРС VII. – С. 172-187.

8. Там само.

9. Будилович А. Чудотворная икона пресвятой Богородицы в г. Холме. // ПРС VII. – С. Петербург, 1885. – С. 70-71.

10. Там само.

11. Площанский В. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV-XVIII ст. и др. источникам. – Вильна. Т. 2, 1901. – С. 57.

12. Петров Н. Холмско-Подлясскіе православные монастыри. // ПРС VII. – С. 168-217.

13. Там само.

14. Будилович А. Чудотворная икона пресвятой Богородицы в г. Холме. // ПРС VII. – С. Петербург, 1885. – С. 70-71.

15. Там само.

16. KZSzP. Z. 5. Powiat Chełmski. – Warszawa, 1968. – S. 4.

17. Там само.

18. Там само.

19. Будилович А. Чудотворная икона пресвятой Богородицы в г. Холме. // ПРС VII. – С. Петербург, 1885. – С. 70-71.

20. Там само.

21. Kiełboń Cz. Dzieje cerkwi unickiej pw. św. Mikołaja w Chełmie. // Lubelszczyzna. – Lublin, 1996. N2. – S. 89.

22. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1960.

23. Kiełboń Cz. Dzieje cerkwi unickiej pw. Św. Mikołaja w Chełmie. // Lubelszczyzna. – Lublin, 1996. N2. – S. 93.

24. Петров Н. Холмско-Подлясскіе православные монастыри. // ПРС VII. – С. 172-187.

25. Будилович А. Чудотворная икона пресвятой Богородицы в г. Холме. // ПРС VII. – С. Петербург, 1885. – С. 70-71.

26. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Rząd Gubernialny Lubelski, Sygn. l875:33; Sygn. l876:ll. 27. ХВЕВ, 1878. № 12. – С. 2-3.

28. Холмський народній календар на 1931 р. – Варшава, 1931. – С. 50-54.

29. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1960.

30. KZSzP. Z. 5. Powiat Chełmski. – Warszawa, 1968. – S. 4.

31. Gawarecki H., Marszałek J., Szczepanik T., Wójcikowski W. Lubelszczyzna. – Warszawa, 1979. – S. 161- 164.

32. Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Chełmskie 6. Ośrodek dokumentacji zabytków. – Warszawa, 1999. – S. 9.

33. Кубійович В. Українці в Генеральній Губернії 1939-1941 рр. – Чікаго, 1975. – С. 294.

34. Prożogo K. Chełm. Przewodnik. – Warszawa, 1993. – S. 36.

35. Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Chełmskie 6. Ośrodek dokumentacji zabytków. – Warszawa, 1999. – S. 9.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 429 – 434.