Могила Латора Г.

Єва Григора, Ірина Яременко

Могила Латора Г. (іст.). На міському кладовищі, вул. Партизанська, родинне поховання сім’ї Латорів, 5-й сектор, 1Б ряд, 13 могила.

Латор Габор (21.04.1823, с. Солошвегардо (нині Підвиноградів) – 1869, м. Виноградів, Закарпатська обл.) – учасник угорської революції (1848-1849), юрист, адвокат, заступник нотаріуса Угочанського комітату, депутат Угорського парламенту (сер. 19 ст.). Навчався у м. Братиславі. Під час Угорської революції 1848-1849-х рр. був солдатом трансільванської армії.

Згодом став військовим нотаріусом охоронної комісії комітатів Берег, Угоча та Солнок. Після того, як революційні солдати склали зброю, певний час переховувався, а згодом повернувся до рідної хати. У громадському житті комітату Угоча займав кілька посад: був віце-ішпаном (помічником префекта) комітату, депутатом парламенту та головним опікуном Виноградівської реформатської парафії. Помер у Виноградові, де й похований на міському кладовищі.

Надгробок, витесано з кам’яної брили, що встановлена на низькому прямокутному постаменті. Вся поверхня брили помережена насічками, у її верхній частині вирізьблено вінок з квітів, під ним – мармурова таблиця з написом угорською мовою: «Latór Gábor 1823-1869». Упритул до кам’яної брили розташовано меморіальну двомовну (угорська, українська мови) таблицю, встановлену Виноградівським міським осередком товариства Угорської культури Закарпаття (ТУКЗ – КМКС) 15.03.2010.

Джерела і література

Bagu Balázs. Az 1948/49- forradalom és szabadságharc Kárpátalján.– UngvárBudapest: Intermix Kiadó.– 2010.- 117-118 old.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Закарпатська область. – К.: 2017 р., с. 205 – 206.