Вступне слово

С. Кот, Г. Денисенко

В останні роки актуалізувалося вивчення історико-культурної спадщини українського народу в зв’язку з прагненням скласти об’єктивну картину історичного буття народу, подій, що мали місце на українських теренах. Цьому значною мірою сприяє підготовка фундаментального енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України», до якого будуть включені дані про всі нерухомі пам’ятки археології, історії, монументального мистецтва, архітектури, містобудування, науки і техніки.

Робота має за мету не тільки провести інвентаризацію пам’яток, які стоять на державному обліку, але виявити й дослідити нові об’єкти культурної спадщини, на сучасній науковій базі розкрити визначний потенціал як нашої держави в цілому, так і показати історико-культурну спадщини кожного її регіону.

На території Сумської області знаходиться 3465 пам’яток історії та культури, у тому числі 1003 пам’ятки археології всіх хронологічних періодів.

Найдавнішими пам’ятками археології є місцезнаходження кісток тварин і артефактів кам’яної індустрії епохи пізнього палеоліту, що охоплює близько 35 тисячоліть (40 – 13 тис. років тому). У зв’язку з підготовкою до написання «Зводу пам’яток історії та культури України» в області розгорнуті широкі обстеження археологічних об’єктів. Підготовлені статті про 922 пам’ятки археології. На державному обліку перебуває 1900 пам’яток історії, які представлені всіма типами. Це – визначні місця, будинки, пов’язані з життям і діяльністю видатних земляків, братські і одиночні поховання, пам’ятки виробництва, встановлені на постаментах, пам’ятні знаки землякам. В області збереглися місця пам’яті, пов’язані з подіями Національно-визвольної війни сер. 17 ст. під проводом Б.Хмельницького, Конотопської битви, Північної і вітчизняної війни 1812 р. Події Української революції 1917-21 рр., громадянської, Першої і Другої світових війн зберігаються в сотнях поховань учасників цих подій, воїнів, мирних громадян і партизанів, які загинули при обороні і визволенні Сумщини від німецько-нацистських загарбників.

Сумщина – це партизанський край, пов’язаний з іменами відомих партизанських командирів – Ковпака С.А., Руднєва С.М., Наумова М. І. Місцем концентрації партизанських сил був Спадщанський ліс, де у лютому 1942 р. об’єднались Путивльський, Глухівський, Шалигинський, Кролевецький і Конотопський загони. В області зафіксовані пам’ятні місця та об’єкти, пов’язані з формуванням в краї партизанських з’єднань і загонів, їх бойовими діями, більшість з яких увійшла до складу Державного історико-культурного заповідника у м. Путивль. В ньому розташовано 44 об’єкти культурної спадщини, у Спадщанському лісі створений меморіальний комплекс, що увічнює історію партизанського руху.

В області збереглося 72 пам’ятки історії виробництва і техніки. Це переважно будівлі промислових підприємств (цукрових, спиртових, машинобудівних заводів), млинів і вітряків, залізничних станцій, торгових закладів, меморіальні будинки, де жили визначні підприємці-меценати, могили. Вони належать переважно до другої половини 19 – поч. 20 ст.

Сумщина по праву пишається іменами багатьох своїх славних уродженців, видатних вчених, письменників, художників, артистів, музикантів.

Нині в області 430 пам’яток архітектури і містобудування, у тому числі 5 – національного значення, 133 пам’ятки монументального мистецтва. На черзі взяття на державний облік ще 250 нововиявлених пам’яток архітектури, статті про яких включені до Зводу. Найінтенсивніше архітектурна спадщина Сумщини досліджувалася в 1990-х рр.: якщо у 1985 р. на обліку перебувало 44 пам’ятки архітектури республіканського значення і 109 пам’яток місцевого значення, то станом на 2004 р. до них додалося ще 293 пам’ятки місцевої категорії, серед яких є такі шедеври архітектурного мистецтва як Михайлівський кадетський корпус та церква Іоана Предтечі в Сумах, Успенський собор в Межиріччі, дерев’яна церква в Чуйківці. Значна частина об’єктів архітектурної спадщини (палаци, храми, лікарні, навчальні заклади й громадські будівлі тощо) постали коштом і особистими зусиллями видатних українських меценатів другої пол.19- поч.20 ст. – родин Терещенків, Харитоненків, Ліщинських, Суханових та інших.

Збереглися або частково уціліли монастирські ансамблі – Мовчанський, Софроніївський, Глинський, Гамаліївський, Глухівсько-Петропавлівський, Охтирський Троїцький – поодинокі кладовища, цінні в історичному і мистецькому плані. Підготовлені статті про 372 пам’ятки архітектури і 95 пам’ятки монументального мистецтва. Станом на 1 січня 2015 р. 159 пам’ятки Сумської області занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. 15 поселень увійшли до Списку історичних населених місць, затвердженого у 2001 р.: Білопілля, Ворожба, Вороніж, Глухів, Конотоп, Кролевець, Лебедин, Низи, Охтирка, Путивль, Ромни, Середина-Буда, Суми, Терни, Тростянець. В обласному центрі станом на 01.01. 2013 р. налічувалось 236 пам’яток, що увійшли до тому Суми. Пам’яток археології на території міста – 19, історії – 99, архітектури та містобудування – 82, монументального мистецтва – 12, комплексних – 24. На Сумщині діють три заповідники: з 1986 – Державний історико-культурний заповідник у м. Путивль (охоплює місто і Спадщанський ліс у Путивльському р-ні), Державний історико-культурний заповідник у м. Глухів (1994 р.) та Державний історико-культурний заповідник «Посулля» (2006 р.).

Важливим етапом збереження культурного надбання краю стала робота над 28-томним енциклопедичним виданням «Звід пам’яток історії та культури України», яка триває з 1982 р., коли було затверджено постанову Ради Міністрів Української РСР «Про заходи по забезпеченню видання томів Зводу пам’ятників історії та культури народів СРСР по Українській РСР».

Відповідно до започаткованої державної програми протягом 1982-2016 рр. проводилася організаційна, методична, науково-дослідна робота по дослідженню пам’яток історії та культури та підготовці тому Зводу по Сумській області.

Редколегія Зводу по Сумській області за сприяння Сумської обласної державної адміністрації та Сумської обласної ради, обласного управління культури провела значну роботу з виявлення та наукового вивчення на території області пам’яток історії та культури, підготовки текстових та ілюстративних матеріалів до тому Зводу. Значною мірою успішна праця обласної редколегії Зводу пов’язана з ефективною роботою робочої групи обласної редколегії, яку у різні часи очолювали В.Павленко та інші пам’яткоохоронці. Робоча група тісно співпрацює з Інститутом історії України НАН України, Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України. До роботи над матеріалами Зводу активно залучалися наукові працівники музеїв, викладачі вузів, вчителі, бібліотекарі, активісти районних та міських осередків Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Вони доклали значних зусиль до підготовки цієї праці про історію рідного краю, відображену в культурній спадщині. Значний внесок у роботу над Зводом внесли наукові працівники Сумського обласного краєзнавчого музею, зокрема, Л.Сапухіна.

Продуктивно склалася робота з науковими співробітниками Путивльського державного історико-культурного заповідника, історико-культурного заповідника «Посулля», Конотопського та Охтирського краєзнавчих музеїв, Лебединського художнього музею.

Опубліковані на сайті матеріали до тому «Зводу пам’яток історії та культури України» по Сумській області у своїй переважній більшості представлені в авторських варіантах, лише деякі з поданих текстів статей пройшли відповідне редакційне опрацювання у Головній редакційній колегії Зводу пам’яток історії та культури України. Назви вулиць та населених пунктів подані в редакції станом на 1 січня 2015 р. і на даному етапі роботи над томом не включають в себе зміни, що мають місце у зв’язку із вступом у дію законодавчих актів про декомунізацію суспільного простору України.

Матеріали до тому сформовані у вигляді проекту макету книги, включають в себе передмову, вступний нарис про область, статті про окремі пам’ятки, список статей, поміщених до тому, список використаних джерел та літератури, географічний, іменний покажчики. Рукопис матеріалів по Сумській області пройшов апробацію у Центрі досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, на базі якого діє Робоча група Головної редакційної колегії «Зводу пам’яток історії та культури України». Проведено упорядкування та підготовку матеріалів до публікації на офіційному сайті Інституту історії України НАН України. Ця робота здійснена творчим колективом у складі: к. і. н. С. Кота (керівник), к. і. н. Г. Денисенко, провідного інженера-дослідника Н. Томіної.

Публікація даних матеріалів до тому Зводу по Сумській області та їх наукова й суспільна апробація підсумовує велику багаторічну працю та увагу до питань підготовки тому Зводу в області. Водночас цей крок відкриває дорогу до подальшого розгляду даної частини тому «Зводу пам’яток історії та культури по Сумській області» на Головній редколегії «Зводу пам’яток історії та культури України» на предмет її рекомендації до друку.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 5 – 7.