Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Горів дах краєзнавчого музею у Полтаві

Інна Москальчук

Дата: 24.12.2007

Дах над третім мансардним поверхом обласного краєзнавчого музею, що на вулиці Конституції в центрі Полтави, зайнявся в понеділок близько дев’ятої ранку. На місце пригоди прибули пожежники й за півгодини загасили вогонь.

О 12.00 біля музею стоять дві автодрабини. Працівники закладу скеровують боковими дверима до директора Катерини Фесик. У приймальні секретар каже, що керівник дає свідчення міліції та пожежникам. За кілька хвилин до приймальні заходить заступник директора Володимир Мокляк. Він нього тхне димом.

– Ми в шоці. Самі ще не знаємо, які збитки від пожежі. Жоден із залів не постраждав, експонати також, – знервовано говорить Фесик. – За ремонтні роботи не відповідаємо. Більше нічого не скажу, – зачиняє переді мною двері приймальні.

Водій пожежної автодрабини погоджується провести до приміщення будівлі через центральний вхід. Мармуровими сходами стікає брудна вода. Біля вахтера у калюжі лежить мокрий килим. Працівники музею вимочують ганчірками воду.

Піднімаємося на третій поверх. Двері в коридорах загороджують стільці. До зали, де сталася пожежа, зайти не дозволяє білявка років 35-ти.

– Дівчино, сюди заходити не можна. Нам від керівництва попаде, – говорить вона.

Крізь прочинені двері видно трьох пожежників. Вони беруть свідчення у працівників закладу. На стелі видно дерев’яне риштування. Нічого обгорілого не помітно. Пожежа сталася на даху.

Напередодні в музеї ремонтували покрівлю та проводили зварювальні роботи. За попередньою версією, через необережність робітників зайнялося дерев’яне перекриття даху. Вигоріло 30 кв. м покрівлі. Пожежу гасили 34 пожежники. Задіяли дві автодрабини, п’ять автоцистерн води ємністю 2,5 т кожна.

– Гасили обережно, щоб не залити експонати, – кажуть у обласному Головному управлінні МНС. – Жоден із них не постраждав. Орієнтовно збитки від пожежі становлять десять тисяч гривень.

У жовтні цього року на третьому мансардному поверсі музею відкрили дві нові зали. Там виставляли плетення з лози, соломки, вироби зі слонової кістки, мебльовані фрагменти українського житла. Експозицію 17 років готувала завідувачка ентнографічним відділом Галина Галян.

Цегляна будівля краєзнавчого музею – пам’ятка архітектури й один із символів Полтави. Його звели 1908 року як Будинок земства. Нині приміщення на капремонті. Але екскурсії тут проводять. В одному із залів міський РАЦС реєструє шлюби.

Джерело: “Газета по-українськи”