2008 р. Роман Ругалов відтворив іконостас ХVІІІ століття

Наталка Вісич

Дата: 03.10.2008

Різьбяр по дереву 42-річний Роман Ругалов із бригадою майстрів 15 років реконструював іконостас для Хрестовоздвиженського монастиря в Полтаві.

Його встановили в соборі монастиря. А в суботу на свято Воздвиження після урочистої літургії та Хресної ходи хрест освятив архієпископ Полтавський та Миргородський Української православної церкви Московського патріархату Филип. Потім його підняли на іконостас.

– Загалом над ним ми працювали 15 років. Але інтенсивно – останні сім, коли монастир очолила ігуменя Галина, – каже Роман Ругалов. – За фотографіями, знайденими в кіноархіві й архіві СБУ, відтворили іконостас у стилі українського бароко. Його зробили народні майстри у другій половині ХVІІІ століття.

– Ще їздили до Сорочинців у церкву, – веде далі майстер. – Там залишився іконостас роботи тих же майстрів. Відзняли 13 фотоплівок, щоб зрозуміти, про що балачка йде.

Іконостас має чотири яруси. Заввишки він 15 м і 17,6 м завширшки. Вирізьблений із липи.

– Це традиційний матеріал для іконостасів. Липа найбільш стабільна – її не крутить, не ламає. От вона висохла і така й буде. І жук її не дуже їсть, – пояснює Ругалов.

Для церковних іконостасів традиційно використовують позолоту. На монастирському її поки що немає.

– Я б і не хотів. У нас, по-перше, немає майстрів, які можуть якісно золотити, – каже чоловік. – Так, як у Лаврі або Мгарі, позолотять. Але це просто переведуть мою роботу. А по-друге, якщо робити це як слід, то дорого. У мене є авторське право, проте майнове належить монастирю. Їм вирішувати, чи буде іконостас із позолотою.

У ярусах по 12-13 ікон. Відповідно до церковних традицій у кожному розміщують певні образи. На місцевих іконах зображені святі, пов’язані з полтавською землею – преподобний Паїсій Величковський, святителі Афанасій Лубенський та Іосаф Білгородський, новомученик Василій (Зеленцов), єпископ Прилуцький.

Основні рослинні елементи орнаменту – виноградні грона, квіти й акантовий лист.

– Виноград називають деревом Христа. Це загальноприйнятий символ християнської віри, – пояснює різьбяр. – А основний мотив рослинного декору – акантовий лист. У нас його родичі – будяк і чортополох. У верхньому ярусі елементи масивніші. Якщо їх зробити такими, як у першому, не буде видно.

Ігуменя Галина каже, що витрат на іконостас не рахували.

– Про другий ярус як говорили, то виходило більше 300 тисяч гривень, – додає Ругалов.

За словами майстра, українське бароко – це спрощений варіант європейського:

– Не любили платити і тому викристалізувалася проста техніка, але на вигляд багата. Технічно виконати її просто. Таке я можу навчити різьбити будь-кого. Але нікому це не потрібно.

У 1930-х роках іконостас знищили більшовики.

Джерело: “Газета по-українськи”