Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.

Собор Воздвиження

1968 р. По Україні

Під час визвольної війни проти польсько-шляхетських гнобителів Полтава стала сотенним, а згодом полковим містом козацького війська. На відзначення перемоги над шляхетськими загарбниками козаки полтавського полку заснували Воздвиженський монастир. Спершу його споруди були дерев’яні, а згодом збудовано кам’яні. До наших днів уціліли Воздвиженський собор (1689 – 1709 рр.) і дзвіниця 70-х рр. XVIII ст.

Місце для храму обрано дуже вдало. Висока гора тут врізується в долину Ворскли і відділяється від міста глибоким яром. Тому споруди монастиря, звідки на них не дивитися, завжди були в найвигіднішому ракурсі. Гора своїми масштабами нагадує Мгар; собор як за типом, так і за розмірами теж близький до мгарського. Але його пропорції інші, в плані основний об’єм без апсиди майже квадратний, а в об’ємі кубічний. У Мгарі бічні апсиди прямокутні й однієї висоти з храмом, через те в об’ємі переважає горизонталь, а у Воздвиженському, навпаки, – кубічність масиву. Бічні апсиди низенькі – вони ледве досягають карниза на рівні хорів, а середня – сильно виступає. Крім того, і трансепт, і західні башти в плані мають близькі розміри, тому і ритм вертикальних членувань виявлений сильніше. Нарешті, бані в полтавському храмі теж розміщені інакше, ніж у мгарсько-му: п’ять з них поставлені навхрест, по осях нефа і трансепта, тільки дві західні – так, як у Мгарі. Завдяки вкороченим пропорціям плану бані скупчені й мають дуже картинний вигляд.

Полтавський майстер віддавав перевагу вертикальним членуванням і полюбляв монолітність об’ємів, трохи розчленованих, чим досягається враження спокійного руху вгору. Тій же меті служать численні фігурні ніші химерної форми, а також наличники, колонки і наріжні креповані пілястри, які своєю тендітністю підкреслюють крупність мас; гра світлотіні та криволінійних з прямолінійними елементами створює, крім того, святковість. Очевидно, під впливом київської архітектури майстер вмістив по фризу ку-кубічного об’єму та на банях полив’яні керамічні розетки, що вигравали на тлі білих стін яскравими барвами. В стилі архітектури виконано і дуже небагатий, негустий за рисунком орнамент, який майстер наважився вмістити лише над порталами.

Дзвіниця нагадує мгарську. Вона має круглу в плані форму з чотирма портиками в першому ярусі та вісьмома двоколонними в другому і третьому. Своєю енергійною вертикаллю дзвіниця збільшує урочистість архітектури. З її спорудженням ансамбль дістав провідну вісь, яка надала гострої виразності не тільки ансамблю, але й всьому навколишньому ландшафтові.

Така різноманітність архітектури храмів, генетично зв’язаних з яким-небудь прототипом, свідчить про існування численних місцевих напрямів мистецтва та яскравих творчих індивідуальностей, переконливо доводить життєвість українського мистецтва XVII – XVIII ст.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 435.

Вкладені елементи

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 423.
Воздвиженський собор у Полтаві. 1689 - 1709 рр.
Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 424.
Портал Воздвиженського собору в Полтаві

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 308

Модифіковано : 12.03.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.