Історичний нарис

В. В. Грибовський

Формування розлогої міської агломерації, що тепер має назву Покров, завдячує промисловому видобутку марганцевої руди, який почався в останній третині ХІХ ст. і набув гігантських обсягів у середині ХХ ст. Мережа населених пунктів, сьогодні об’єднана цією назвою, виникла в межиріччі Базавлука, Солоної і Чортомлика, що становить окремий історичний мікрорегіон. Його початок посвідчений високою концентрацією археологічних пам’яток доби енеоліту й бронзи, кіммерійського, скіфського і сарматського часів [Черных Л. А., Дараган М. Н. Курганы эпохи энеолита-бронзы междуречья Базавлука, Соленой, Чертомлыка. Киев; Берлин: Издатель Олег Филюк, 2014. (Курганы Украины. Т. 4.). С. 377 – 378, 384 – 399]. Саме тут український археолог Б. М. Мозолевський у 1971 р. дослідив одну з найважливіших пам’яток скіфської доби – Товсту Могилу. Знайдена в ній золота пектораль стала символом цієї місцевості, відображеним у гербах м. Покров та Нікопольського району Дніпропетровської області.

Джерело: . – Дніпро: Журфонд, 2020 р., с. 42 – 98.