Археологічний нарис
С. В. Полін, М. М.Дараган
Розмір зображення: 800:600 піксел
Ручка дерев’яної посудини у вигляді золотої скульптури вепра з кургану Хомина Могила
Місто Покров (із 1938 р. – смт Орджонікідзе, у 1956 – 2016 рр. – м. Орджонікідзе) від 1965 р. належало до категорії міст обласного підпорядкування. До складу Покровської міської ради, крім самого міста, нині входять смт Гірняцьке та смт Чортомлик. Саме місто та його околиці територіально розташовані в межах Нікопольського району Дніпропетровської області і займають його південно-західну частину, межуючи на заході з Апостолівським районом Дніпропетровської області.
В географічному відношенні землі Покровської міської ради розкинулись на Дніпровському правобережжі – в межиріччі річок Солона, Базавлук та Чортомлик (праві притоки р. Дніпро), знаходиться в межах Українського кристалічного масиву (щита) та Причорноморської низовини. Загальна протяжність Покровського регіону із заходу на схід сягає 20 км, а з півночі на південь – близько 14 км.
Особливістю цього межиріччя на даній ділянці є виходи в долинах річок на поверхню корінних порід, зокрема гранітів, які в окремих місцях утворюють скелі, пороги та водоспади. Клімат межиріччя Базавлука, Солоної та Чортомлика помірно-континентальний: із посушливим літом та малосніжною зимою.
Межиріччя Базавлука, Солоної та Чортомлика розташоване на межі північного та південного українського Степу, що накладає своєрідний відбиток на характер грунтового покриву: в ньому поєднуються одночасно якості грунтів підзони звичайних і південних чорноземів.
У ботанічно-географічному відношенні зазначений регіон лежить у межах зони справжніх степів у перехідній смузі – від дерновинно-злакової багаторізнотравної до дерновинно-злакової біднорізнотравної підзони. Згідно з геоботанічним районуванням України басейн р. Базавлук розташований у підзоні різнотравно-типчаково-ковилових степів Софіївсько-Марганецького району. Нині рослинний покрив тут здебільшого перебуває на різних стадіях пасовищної дигресії. Проте на слабо порушених ділянках степу та важкодоступних і віддалених від поселень схилах на невеликих площах збереглися ковилові формації [Кучеревський В. В., Провоженко Т. А., Сіренко Т. В. Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук // Інтродукція рослин. 2009. № 1. С. 3 – 4] .
Велику різноманітність у рослинний покрив вносять долини річок Базавлук, Солона та Чортомлик, адже їхні пойми мають ознаки засолення. В зв’язку з цим тут поширена солонцева та солончакова рослинність.
Щодо степової зони Північного Причорномор’я правобережна ділянка Нижнього Подніпров’я в межиріччі Базавлука, Солоної та Чортомлика, що примикає безпосередньо до Дніпровських плавнів, певною мірою є маргинальною зоною. Ця територія характеризується посушливістю та континентальністю, проте близкість до Дніпровських плавнів забезпечує багатство водних та грунтових ресурсів, що навіть за середнього рівня атмосферних опадів забезпечує багатий рослинний покрив. Висока ділянка вододілу знаходиться на відстані не більш як 20 км від Дніпра, але водночас із заходу і північного заходу він оточений долиною р. Солона, відстань від якої до найвищого пункту вододілу не перевищує 7 км, а зі сходу до нього примикала долина р. Чортомлик. Такі природно-кліматичні умови регіону є оптимальними для різних форм скотарства, проте також не виключають і землеробство. Цей природний фон і визначав характер освоєння цієї території в давнину.
Джерело: . – Дніпро: Журфонд, 2020 р., с. 5 – 41.