2010 р. Заповідник руїн?

Мирослава Іваник

Дата: 13.07.2010

Дев’ять замків Львівщини увійдуть до єдиного заповідника “Галицька корона”. Створити його планують вже до кінця цього року. В одній структурі пропонують об’єднати Золочівський, Підгорецький, Олеський, Поморянський замки, а також пам’ятки у Бродах, Добромилі, Свіржі, Старому Селі та Жовкві.

Єдина твердиня на території області, що не увійде до нового заповідника, – руїни Львівського замку, оскільки вони розташовані на території Державного історико-архітектурного заповідника у Львові. За словами Володимира Губицького, заступника голови Львівської ОДА, до 15 липня, згідно із дорученням Президента, посадовці мають підготувати пакет документів для створення заповідника.

Ідея об’єднання всіх замків у єдиній структурі не нова для Львова. Про створення державного заповідника говорять вже майже чотири роки. Ба більше, основну частину документів уже підготували і навіть кілька разів розглядали в урядових кабінетах. Щоправда, безуспішно. Каменем спотикання постійно ставали три замки, а саме: Олеський, Золочівський та Підгорецький, які є у користуванні Львівської галереї мистецтв.

За інформацією “Пошти”, керівництво галереї побоюється, що після створення заповідника вони більше не зможуть використовувати зали замків для розміщення експозиції. Саме тому Міністерство регіонального розвитку та будівництва, у підпорядкування якого мають перейти замки після створення заповідника, та Міністерство культури, в чиєму підпорядкуванні є галерея, не могли досягти остаточних домовленостей.

Щоправда, це більше нагадує традиційну українську приказку “Сам не гам й іншому не дам”, адже ні грошей, ні людських ресурсів, аби належно заопікуватися давніми твердинями, галерея мистецтв не має. Водночас, як запевняють посадовці Львівської ОДА, після створення заповідника забирати приміщення з користування галереї ніхто не має наміру і навіть готові надати гарантії, що три твердині залишать теперішньому користувачеві.

Ймовірно, після того, як цією темою зацікавився Президент, справа нарешті зрушить з місця. Створити новий заповідник планують на базі Державного історико-архітектурного заповідника у місті Жовква і передати у підпорядкування Мінрегіонбуду. Якщо цього року заповідник таки створять, вже наступного львівські замки можуть розраховувати на гроші із державної скарбниці. За словами Василя Івановського, начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА, йдеться про понад десяток мільйонів гривень, а можливо, й кілька десятків мільйонів.

– Створення заповідника дозволить скоординувати зусилля держави, області та громадськості в розробці єдиного плану розвитку всіх замків, що увійдуть до нього. На кожен об’єкт розроблять програму проведення протиаварійних робіт та пристосування, на основі яких створять генеральний план розвитку заповідника. Передусім це дозволить скоординувати фінансові зусилля різних організацій у порятунку цих пам’яток архітектури.

Але найважливіше, що замки зможуть сподіватися на стабільне державне фінансування. І це буде окремий рядок у державному бюджеті, який гарантуватиме постійне надходження грошей. У перспективі ми хочемо, щоб цей заповідник опікувався не лише замками, але й палацовими комплексами, – розповів “Пошті” Василь Івановський.

Для деяких замків ці гроші можуть стати справжнім порятунком. Адже якщо Олеський. Жовківський, Золочівський та Свірзький замки перебувають у відносно задовільному стані, то решта – руйнуються на очах. Яскравим прикладом є замок у Поморянах, який, як і інші, перебуває на балансі управління охорони культурної спадщини ЛОДА, але вже багато років не має свого користувача. Твердиню, яка стоїть без жодної охорони, місцеві мешканці просто… розтягують по цеглині (!).

За словами Василя Івановського, якщо цього року на пам’ятці не провести хоча б найнеобхідніших протиаварійних робіт, то не відомо, чи переживе вона наступну зиму… Оскільки новий заповідник створюють на базі Жовківського, найімовірніше очільником структури стане його нинішній директор Володимир Герич. Принаймні посадовці Львівської ОДА підтримуватимуть саме його кандидатуру. Сам пан Герич стверджує, що готовий до нового призначення.

– Роботу треба буде почати із документів на власність на будівлі та закріплення за ними земельних ділянок, – розповів “Пошті” Володимир Герич. – Досі цього ніхто не робив. Потрібно серйозно оживити наш замковий менеджмент, до прикладу, для кожного замку придумати своє застосування. Наприклад, але це лише приклад, Свірзький замок може стати замком для мисливства. Там можна зробити відповідний готель, ресторан тощо.

Ми повинні повернути замки до життя, адже колись там жили люди. Думаю, самі ми не дамо ради, бо не маємо відповідного досвіду. Можливо, треба буде залучити до співпраці австрійців, які вже колись цікавились львівськими замками. Наші твердині мають увійти до європейських туристичних маршрутів. Водночас, на думку Володимира Герича, врятувати всі замки за гроші держави не вдасться, тож частину пам’яток доведеться віддати у приватні руки або залучати на їх порятунок інвесторів. При цьому пам’ятки залишатимуться частиною заповідника.

Скільки саме щороку держава виділятиме на збереження замків, наразі сказати важко. За словами Василя Івановського, аби вивести об’єкти з аварійного стану та почати реставрацію, потрібно приблизно 30-40 млн грн на рік. Тоді можна сподіватись, що за кілька десятків років наші замки стануть привабливими туристичними об’єктами.

Щоправда, реальність таких державних вливань виглядає дещо сумнівною, адже, до прикладу, цього року в рамках регіональної угоди між Львівською ОДА та Кабміном на львівські замки планували виділити 11,5 млн грн. Надворі липень, а жодної копійки твердині так і не отримали. Щобільше, цьогоріч на реставраційні роботи на всю Україну виділили лише п’ять мільйонів гривень (!). І це при тому, що у країні налічується понад 16 тисяч пам’яток архітектури та містобудування, з яких 3541 – національного значення.

Джерело: “Львівська пошта”