Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2005 р. Мистецтво львівської сецесії

Наступні пошуки А. Захаревича в галузі синтезу мистецтв відзначались збагаченням художньої виразності споруди переважно засобами скульптури. Захаревич продовжував працювати разом з Курчинським, знаходячи з ним повне взаєморозуміння. Спільно вони виконали будинки страхової фірми Т. Балабана і Львівського банку на вул. Валовій, 7-9 (1908-1911), прибуткові будинки на вул. Костюшка, 6 (1909), Романовича, 9 (нині вул. Саксаганського, 1910), Мурарській, 6-8 (тепер вул. Єфремова, 1910-1911), дім Інституту Стшалковської (1912), інтер’єри театру на вул. Оссолінських, 10 (нині вул. Стефаника, 1911-1912) та кафе “Варшава” на пл. Смольки, тепер Григоренка, 3 (1912), новий дім Кредитного товариства землевласників на вул. Коперника, 4 (1912-1913, виділяються величезні півфігури Меркурія на фронтоні). Сучасники вважали цю співтворчість Захаревича та Курчинського ідеальною, припускаючи, що вони досягли нерозривного сплаву двох мистецтв.

Дійсно, як спробу своєрідного бінарного архітектурно-скульптурного твору можна розглядати будинок страхової фірми Т. Балабана. Архітектурний задум тут ще в проекті був узгоджений з пластичним, місце восьми барельєфів та масок заздалегідь було визначене. Барельєфи здаються вирізьбленими безпосередньо у тілі стіни: скульптура входить у структурний зв’язок зі стіною шляхом фактурного і технологічного об’єднання. Для рельєфів використовувався той самий матеріал, що і для облицювання – штучний камінь (первісне білого кольору). Кожна фігура зістикована з окремих частин, що відповідають розміру облицювальних елементів. Проте фігури не губляться на фасаді завдяки достатній висоті рельєфу, власному виразному силуету.

Пластичні засоби скульптур будинку Балабана випливають з внутрішніх передумов формування архітектурного образу та виявляють тектоніку споруди. Активним композиційним прийомом ансамблю є відповідність вертикалей та горизонталей й стриманий їх контраст з кривими лініями. Рельєфи орієнтуються по архітектурним “силовим лініям”, підкріплюють їх загальний ритмічний рух, побудований на контрапункті, приводять геометричну ритміку архітектурних елементів до динамічної рівноваги. Основні габарити скульптур не тільки визначені архітектурою, скульптури самі є важливим метричним елементом споруди. Верхня лінія скульптурного ряду ділить площину фасаду по вертикалі в т. зв. “золотому відношенні”. Скульптури мають і власну самозамкнену композицію. Тонко модельовані випуклості рельєфу, виділені окремі пластичні акценти, декоративно трактовано мускулатуру. Коментуючи образ архітектури, скульптури мають і свій емоційний світ. Подібно до інших творів Курчинського, вони є водночас і персоніфікаціями різних станів людської психіки, і втіленнями абстрактних понять. Рельєфи на фасаді з боку вул. Галицької (1909) символізують вірогідно Меланхолію (або Сон), Медитацію (або Комерцію – фігура Меркурія), Війну (Сум) і Танець (Знемогу), а рельєфи з боку вул. Валової (1910) втілюють Вічність (Долю), Промисловість (Енергію), Працю (Волю), Мистецтво (Мріяння). Скорботна відчуженість, сонне заціпеніння одних персонажів контрастує зі спокоєм та величчю інших. Маски, розташовані на фронтоні, символізують Зневагу і Пересиченість.

Джерело: Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. – Льв.: Центр Європи, 2005 р., с. 98 – 101.