Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Сахарова вул.

Перехрестя вулиць Коперника, Вітовського та Нечуя-Левицького зі Стрийською з’єднує вулиця Сахарова, названа так 1992 року на честь видатного російського правозахисника академіка Андрєя Сахарова (1921-1989).

З 1863-го вона мала назву Вулька за однойменним районом, із 1871-го – Вулецька дорога, з 1912-го – Вулецька, частина вулиці з 1933-го називалася Вулецьке корсо, за часів німецької окупації – Гайдріхвеґ, із 1950-го – Суворова на честь російського полководця XVIII-XIX століть. Верхня частина вулиці з 1931-го мала назву Стрийська бічна, у 1932-35-х – Спортивна, з 1938-го – Кравецького, за часів німецької окупації – Кіндергаймґассе, з 1946-го – Спортивна, з 1963-го – Суворова.

У будинку № 2 за польських часів містилася (до перенесення в нову будівлю на початку вулиці Вітовського) дирекція міських закладів електричних і електричного трамвая, за радянських часів тут було трамвайно-тролейбусне управління, зараз це комунальне підприємство “Львівелектротранс”. На фасаді будинку – пам’ятна таблиця на честь 100-річчя львівського трамвая (1994 рік).

П’ятиповерхові житлові будинки № 18 і 20 збудовано у 1960-х.

Одноповерхова будівля № 21 початку 1990-х – один із перших львівських приватних готелів “Золотий Лимон”.

Шестиповерхову будівлю гуртожитку “Політехніки” (№ 23) споруджено в 1960-х, за часів СРСР тут була їдальня Політехнічного інституту, зараз у цьому гуртожитку працює перукарня та ремонт одягу.

У житловому будинку № 34 у 1950-х була майстерня з ремонту та пошиття одягу й ремонт взуття, нині тут страхове товариство “Галінстрах”.

У чотириповерховому офісному будинку середини 1950-х № 42 – страхові фонди та Почесне консульство Нідерландів. На початку ХХІ століття (до 2006 року) тут була редакція львівської щоденної газети “Поступ”.

У п’ятиповерховому житловому будинку № 44 за радянських часів був магазин “Продукти”, овочева крамниця, магазин “Рибалка” та магазин “Мотовелотовари”, зараз тут “Інтермаркет”, магазин “Комп’ютерний всесвіт”, кафе-бар і нарізка скла.

П’ятиповерховий житловий будинок № 50 зведено 1962 року, про що свідчить таблиця на його фасаді.

Будинок № 52 до 1990-х був житловим, тепер тут офіс інтернет-провайдера “Фарлеп” і філія “Укрексімбанку”.

У п’ятиповерховому житловому будинку № 58 від радянських часів працює магазин “Продукти”, тут також містяться аптека, комп’ютерний клуб “Вірус” і бар “Христина”.

У п’ятиповерховому житловому будинку № 60 за часів СРСР був магазин “Продкооперація”, нині тут промтовари “Сатурн” і крамниця дешевих продуктів.

Забудова вулиці: польський конструктивізм 1930-х, радянський 1960-х, нові забудови 1990-х і початку ХХІ століття.

Між вулицями Сахарова та Лукаша тягнеться невеличкий парк, за радянських часів званий Студентським. 1995-го тут встановлено хрест у пам’ять про польських професорів, яких німецькі нацисти розстріляли на Вулецьких пагорбах 4 липня 1941 року. Неподалік ще в 1940-х стояла споруджена 1864 року неороманська каплиця, збудована на честь учасників польського повстання 1863 року.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 19 жовтня, 2007 року, № 188 (258)

Вул.Сахарова з вул.Кастелівкою з’єднує вулиця Романицького, названа так 1991 року на честь українського актора, режисера й театрального діяча, засновника театру імені Марії Заньковецької Бориса Романицького (1891-1988), який тривалий час мешкав на цій вулиці. Від 1935-го вона мала назву Вулецька бічна, від 1936-го – Мальчевського, в часи німецької окупації – Фелікс Данґассе, від 1945-го – Волкова на честь російського робітника-революціонера. П’ятиповерховий житловий будинок № 16-а спорудили наприкінці 1960-х. Забудова: класицизм і конструктивізм.

Вул.Горбачевського із вул.Сахарова з’єднує вулиця Кастелівка, названа так 1992 року на честь львівської міщанської родини італійського походження Кастеллі, яка мала тут маєтки. Від 1936-го вона називалася Ліса-Кулі, в часи німецької окупації – Шеффельґассе, від 1946-го – Матросова на честь радянського солдата, який загинув у Другій світовій війні. У будинку № 2 за часів СРСР був магазин “Продукти”, зараз тут кафе. Забудова вулиці: польський конструктивізм 1930-х і радянський чотири-п’ятиповерховий 1960-х.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 26 жовтня 2007 року, № 193 (263)

Перпендикулярно до вул.Сахарова та паралельно до вул.Княгині Ольги йде вулиця Куликівська, названа так 1945 року. З 1911-го вона мала назву На Вульці, з 1929-го – Вулецька бічна, з 1933-го – Хлопніцького, в часи німецької окупації – Брукнерґассе. Забудова: одно- та двоповерхова садибна, польський конструктивізм 1930-х, п’яти-, дев’ятиповерхові радянські будівлі 1980-х.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 12 жовтня 2007 року, № 183 (253)