Стрийська вул.
Розмір зображення: 572:800 піксел
Перспектива від будинку № 26 в бік початку вулиці.
Фото М.І.Жарких, 4 жовтня 2019 р.
Одна з магістральних вулиць Львова – Стрийська. Має цю назву з 1626 року (Стрийська дорога). Від перетину вулиць Руставелі та Зарицьких прямує на південь до кільцевої дороги.
У будинку № 1 за радянських часів був магазин “Продукти”, зараз тут кафе-бар.
Елітний радянський житловий дев’ятиповерховий будинок № 28 збудовано 1971-го, тоді ж тут облаштували магазин “Продукти” і продуктовий магазин для інвалідів Великої Вітчизняної війни.
У будинку № 33 за часів СРСР містився готель облради спортивного товариства “Динамо”, нині тут львівська філія Українського кредитного банку.
У будинку № 36 за радянських часів був магазин “Канцтовари” “Воєнторгу”, зараз тут магазин автозапчастин.
Під № 43 розташований Львівський завод будівельних виробів, за польських часів це була міська бетонярня.
Під № 45 знаходиться Львівський автомобільний завод, який від 1946-го і до зміни акціонерів 2005-го, мав назву Львівський автобусний завод. Цехи заводу зведено на місці колишнього іподрому, крім того, на його території опинився споруджений у 1920-1930-х костел і монастир кармелітів босих.
Під № 48 знаходиться завод “Львівприлад”.
У будинку № 52 в 1950-х була дитяча трудова колонія № 2, зараз це житловий будинок.
У дев’ятиповерховому житловому будинку 1970-х № 57 за радянських часів був Окружний універмаг управління торгівлі ПрикВО, нині тут відділення “Укртелекому”, “Укрсиббанку”, поштове відділення, аптека і магазин секонд-хенду.
Навпроти будинку № 63 до кінця 1970-х була кінцева зупинка тролейбусного маршруту № 5, після побудови 1980-го нового автовокзалу маршрут продовжили до нього.
За дев’ятиповерховим житловим будинком 1970-х № 71-б від повоєнних часів розташований Львівський бронетанковий ремонтний завод.
У № 76 від 1950-х працює перукарня, до 1980-х був овочевий магазин, зараз тут магазин “Продукти” і бар “Макар”.
У дев’ятиповерховому будинку № 78 1970-х років, збудованому на місці будівлі Стрийської рогачки, за радянських часів був магазин “Продукти”, нині тут гральні автомати.
У триповерховому житловому будинку в стилі конструктивізму 1930-х № 80 за Польщі були помешкання військових, а в часи СРСР – філія бібліотеки для дорослих Радянського району.
В 9-поверховому житловому будинку 1970-х № 103 за часів СРСР був магазин “Воєнторгу” “Товари за зниженими цінами”, зараз тут крамниця “Продукти”, хлібний магазин і бар.
У дев’ятиповерховому житловому будинку 1970-х № 104 за радянських часів був магазин “Галантерея”, зараз тут крамниця “Хліб-Булки”.
Під № 108 знаходиться Каменеобробний завод, який у радянські часи мав назву Цегельний завод № 7.
Адресу Стрийська, № 109 має Львівський автовокзал, збудований 1980-го.
Чотириповерхові житлові будинки № 148 і 148-а збудовані для військових у 1953-1954 роках.
На відтинку Стрийської від вулиці Рубчака до Наукової в 1960-х заклали невеличкий парк, який одержав назву 50-річчя Жовтня, зараз це парк Боднарівка. Тут 1965-го з’явилася могила-пам’ятник радянському воїну Веселову, який загинув “у боротьбі з ворогами радянської влади 1950 року”. В роки незалежності пам’ятник демонтували. В 1960-1970-х у цьому парку стояв літак, у якому облаштували дитячий кінотеатр, який так і називався – “Літак”. Із початку 1990-х у парку будують храм УАПЦ святих великомучеників Бориса і Гліба. Тимчасово Службу Божу проводять у дерев’яній каплиці неподалік. За парком на перетині Стрийської та Наукової до кінця 1970-х стояло декілька одноповерхових особняків.
Забудова вулиці Стрийської: класицизм, сецесія, польський конструктивізм 1930-х, радянський 1950-1980-х, нові забудови межі ХХ-ХХІ століть.
Ілько Лемко
Джерело: “”, 5 жовтня 2007 року, № 178 (248)
Перпендикулярно до вул.Стрийської пролягає тупикова вулиця Дзиндри, названа так 1993 року на честь львівського скульптора Євгена Дзиндри (1903-1983), який мешкав неподалік, на вулиці Літній.
Від 1936-го вона мала назву Рерінга на честь ландшафтного архітектора, засновника Стрийського парку, 1945-го епізодично називалася Парковою, в 1945-1993 рр.- Сочінською. П’ятиповерхові житлові будинки № 1 та 1-а збудовано в 1960-х. Багатоквартирний будинок № 3 – на початку ХХІ століття. Забудова вулиці здебільшого в стилі радянського конструктивізму.
Паралельно до Дзиндри йде вулиця Літня, названа так 1946 року. Від 1936-го мала назву Одровонжів на честь польського шляхетського роду, в часи німецької окупації – Семірадзкіґассе.
На фасаді будинку № 4 – пам’ятна таблиця, яка сповіщає, що тут мешкав скульптор Євген Дзиндра (1903-1983). Забудова вулиці – двоповерховий польський конструктивізм 1930-х.
Перпендикулярно до Дзиндри та Літньої йде тупикова вулиця Лижв’ярська, названа так 1936 року, бо неподалік на схилах Кадетської гори на території сучасного парку ім. Б. Хмельницького була популярна в передвоєнні часи ковзанка. Двоповерховий житловий будинок № 24 споруджено на початку 1950-х. Забудова вулиці здебільшого в стилі польського конструктивізму 1930-х.
Ілько Лемко
Джерело: “”, 12 жовтня 2007 року, № 183 (253)