Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.

Історичний музей

Портрет Роксолани. Кін. 16 – поч. 17 ст.

Портрет Роксолани. Кін. 16 – поч. 17 ст.

Розмір зображення: 540:800 піксел

Один з таких творів [італійських художників], треба думати, був взірцем при створенні портрета Анастасії Лисовської з Рогатина (кінець XVI – початок XVII ст.), відомої також під ім’ям Роксолани (тобто українки). Як і Маруся Богуславка в народному епосі, Роксолана уособлювала в українському малярстві ідеальний образ прекрасної і сміливої дівчини. Анастасія-Роксолана в десятирічному віці опинилась у турецькому полоні. Згодом вона стала дружиною султана Сулеймана І і відігравала визначну роль в політичному житті двора як султанша Куррен (середина – друга половина XVI ст.) [Коллас. История Турции. Пер. со 2-го франц. издания. СПб., 1882, стор. 37].

Створюючи образ Роксолани – української жінки, сповненої життєвої сили й краси, – живописець зображує її в світлому турецькому вбранні (Львівський історичний музей). Щоб підкреслити високе положення, яке вона посідала, художник прикрашає її голову великим білим тюрбаном з червонуватими смугами, незважаючи на те, що його носили в Туреччині лише чоловіки. На знайомство з творами італійських майстрів вказує кольорова гама портрета, особливості ліплення форми, світлотіньові ефекти тощо. Разом з тим у портреті відчувається пензель місцевого цехового майстра, який вносить нові риси і в живописний лад твору, і в тлумачення самого образу, виявляючи в ньому те, що було притаманне лише українській жінці. Він змінює пропорції обличчя, робить його округлішим. В цьому портреті, де важливу роль відігравала творча фантазія художника, Роксолана виступає за його задумом не стільки як конкретна особа, а скоріше як узагальнений образ української красуні (с. 300 – 302).

Портрет Роксолани. Кінець XVI – початок XVII ст. Львівський історичний музей.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 301.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 269

Модифіковано : 21.11.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.