2012 р. Пінзель без даху

Мирослава Іваник

03 Лют 2012

Скульптури, які шокували своєю красою фахівців Лувру, вже четвертий рік поспіль мокнуть під дощами через дірявий дах львівського музею.

23 скульптури відомого майстра Іоана Георга Пінзеля, які зберігають у музеях Львова, Тернополя та Івано-Франківська, цьогоріч поїдуть до Лувру. Впродовж трьох місяців, від кінця листопада до лютого, їх експонуватимуть у королівській каплиці Лувру – самому центрі найпопулярнішого у світі музею. Це перша за часів незалежності нашої держави закордонна виставка українських творів мистецтва такого масштабу.

– Пам’ятаю, коли фахівці Лувру приїхали вперше, – розповідає Леся Банах, завідувач музею сакральної скульптури Львівської національної галереї мистецтв. – Вони були заскочені. Пригадую, коли вони виходили, журналісти запитали про враження. Відповідь була дуже лаконічна: «Це бомба!».

За словами культуролога Тараса Возняка, ідея організувати виставку Пінзеля в Парижі виникла ще 2007-го, коли постало питання промоції регіону за кордоном. «Намагатися здивувати французів чи швейцарців чудовими горами немає сенсу. Однак є речі, яких вони майже не мають. Наприклад, дерев’яна барокова експресивна скульптура, яку створював Пінзель. Тоді до нас приїжджала директор департаменту скульптури Лувру Женев’єв Бреск. Коли вона побачила кам’яну фігуру святого Онуфрія, яку зберігають у церкві в селі Рукомиші Тернопільської області, хвилин сорок ця старша поважна пані навколішки розглядала її з лупою», – пригадує Т. Возняк.

Виставка мала відбутися ще торік. Однак дату довелося перенести, оскільки українська сторона не встигла належно підготуватись. Одним із каменів спотикання на шляху Пінзеля до Парижа став брак грошей на… упакування, а також відсутність досвіду виготовлення схожих речей в українських фірм.

– Це об’ємна скульптура з дуже специфічним покриттям, зокрема з вкрапленням грубого полотна, покритого позолотою. Її дуже складно транспортувати. Не можна допускати жодного механічного тиску на неї. Доручити упакування українській фірмі – це великий ризик, – переконана Л. Банах.

У підсумку всі витрати на виготовлення специфічного упакування та транспортування скульптур до Лувру взяла на себе французька сторона. Остаточна дата відкриття експозиції – 21 листопада цього року. Минулого тижня Львів відвідали фахівці паризького музею, які займаються технічним оформленням виставки. Саме вони готуватимуть королівську каплицю до прийому скульптур Пінзеля. Центром експозиції має стати відомий Годовицький вівтар.

Марафет перед поїздкою

Перш ніж вирушити до Лувру, скульптури ще мають пережити реставрацію. За словами музейників, оновлення потребує практично кожна. А часу залишилося не так багато – трохи більш ніж півроку. «Газета» застала реставраторів за роботою над скульптурою «Діва Марія».

– На багатьох фігурах є сильний осип, – пояснює реставратор Юстина Могитич. – На скульптурі, з якою нині працюємо, закріплюємо ґрунт із позолотою. Фактично всі скульптури потребують реставрації.

Над відновленням унікальних творів мистецтва працює лише двоє фахівців. Однак у музеї стверджують: такими силами не впораються, аби виконати все вчасно, доведеться залучити всіх реставраторів Львівської галереї мистецтв. Водночас така робота потребуватиме чималих коштів. За словами Ю. Могитич, реагенти та матеріали дуже дорогі. У музеї також хочуть відновити частину втраченої позолоти. «Вона важлива і для збереження скульптури, і для її естетичного вигляду», – говорить пані Банах.

Зацікавлення Лувру Пінзелем спонукало до того, що спадщиною відомого скульптора зацікавились і в Києві. Минулого тижня, під час візиту до Львова, віце-прем’єр-міністр України Борис Колесніков подарував місту 500 тис. грн. на підготовку культурних заходів до Євро-2012. Ці гроші мають витратити на реставрацію робіт Пінзеля й організацію заходів до 120-річчя Бруно Шульца.

Пінзель під дощем

Реставрація наразі не є найбільшою проблемою скульптур великого митця. Як би добре не відреставрували, зберегти їх у такому стані навряд удасться. Причина всьому – дірявий дах (!) костелу кларисок, у якому розміщено музей Пінзеля.

– Добре, коли немає опадів. А коли починаються дощі, через відсутність даху вода потрапляє на скульптури. Ми їх відсуваємо. Проте не можемо дати ради з тим, що катастрофічно збільшується рівень вологості. Відбувається процес руйнування. Через це не можемо нормально відреставрувати скульптури й зберегти їх у доброму стані, – розповідає Леся Банах. За її словами, під час опадів вологість у храмі збільшується до 80%, за норми для скульптур 60%. Юстина Могитич додає: через замокання суттєво зростає небезпека грибкових уражень скульптури і загалом нищення шедеврів.

Історія з дірявим дахом триває вже чотири роки (!). 2008-го у приміщенні колишнього костелу кларисок на початку вулиці Личаківської розпочали ремонт. Тоді взялися за дах: зняли старий, однак нормального нового так і не зробили – через брак коштів на частину даху нібито тимчасово поклали брезент, який не витримує злив. Однак, як каже народна мудрість: «Немає нічого постійнішого, ніж тимчасове».

– Пригадую, два роки тому в День музеїв, 18 травня, у нас була вулична вистава «Містерія про Пінзеля». У залі розмістили оркестр і хор. Й уявіть собі видовище – починається дощ і вода тече стінами і заливає партитури… Торік навесні я винесла із залу шість відер води, – згадує завідувач музею.

У ратуші кажуть: костел кларисок – пам’ятка архітектури національного значення, тож гроші на її реставрацію мають виділити з державного бюджету. Натомість держава останні три роки на львівські пам’ятки не давала ні копійки. За оцінками станом на 2007 рік, для заміни даху та реставрації фасаду потрібно було більш ніж чотири мільйони гривень. Скільки коштують ці роботи тепер, фахівці не беруться сказати, адже щороку вартість матеріалів і робіт зростає. Однак у музеї не втрачають надії – можливо, після розголосу проблемами будівлі врешті зацікавляться в Києві, а після паризьких гастролей Пінзель таки повернеться в музей із дахом.