Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2010 р. Львів втрачає одну із своїх архітектурних оздоб, а владі байдуже

Дата: 05.07.2010

У брамі між вул. Дорошенка та проїздом Крива Липа у Львові нищиться високохудожня ліпнина, на що влада воліє заплющувати очі, як і на решту тисяч випадків катастрофічного стану, у якому за безгосподарної адміністрації опинилися колишня львівська краса – львівська ліпнина, – про це сьогодні, 5 липня повідомив кореспондент ЗІКу.

На вимогу пам’яткоохоронців терміново вжити заходів щодо збереження ліпнини у брамі між вул. Дорошенка та проїздом Крива Липа у Львові, очільниця управління історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко порадила звернутися до Галицької райадміністрації.

Голова Галицької райадміністарції Ірина Маруняк, одержавши цю вимогу, переадресувала її ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР». Виконувач обов’язків директора «Агенція ресурсів ЛМР» п.В.Гнідь у відповідь …надіслав подячного листа, зазначивши, що факти, викладені у зверненні, підтвердились в результаті проведеного обстеження даної будівлі. Натомість жодних реальних кроків на припинення руйнування ніхто не здійснив: тобто ніхто не встановив захисну сітку, не заборонив проїзд великогабаритного транспорту і т. д.

У листі № 1007-14/06 від 24. 06. 2010 р. пам’яткозахисникам висловлюється подяка за інформацію щодо аварійності ліпнини та інформується їх про те, що «дана будівля буде внесена в перелік історичних будівель, які підлягають ремонту та відновленню у 2010-2012 рр». Окрім того пан Гнідь запевнив, що з кожним орендарем і власником приміщень проведено індивідуальну роз’яснювальну робота щодо збереження історичної будівлі, а також про недопустимість перевезень через проїзд Крива Липа негабаритних вантажів, що призводить до руйнування ліпнини проїзду і будівлі.

Однак і досі на аварійний ділянці захисна сітка відсутня, негабаритні вантажі перевозяться, руйнація цінної ліпнини триває, небезпека для перехожих – очевидна.

Загалом у Львові обвали декоративних елементів мистецьких фасадів частішають, від чого архітектурні споруди втрачають обличчя. Коментуючи цей сумний процес умирання львівської краси, кандидат історичних наук, директор Музею історії НУ «Львівська політехніка» Ганна Кос, зазначає: «Такі випадки не поодинокі. Виглядає, що їх не вважають за потрібне облікувати чи здійснювати фотофіксацію. Хоча до цієї роботи можна було би залучити студентів – майбутніх архітекторів та реставраторів.

На жаль, Львів не має належної професійної пам’яткоохоронної служби. У Львівського управління охорони історичного середовища при підпорядкуванні місцевій владі навряд чи є можливість здійснювати постійний архітектурний нагляд, працювати над архівними та періодичними матеріалами, формувати власну документальну базу і формувати громадську свідомість».

На думку Ганни Кос, цілеспрямована програма фотофіксації львівської ліпнини змогла б стати підґрунтям створення інформаційної бази для майбутньої реставрації.

Джерело: “Західна інформаційна корпорація”