Вітраж сходової клітки

Вул. Генерала Григоренка, 3 (колишній Акційний банк)

1910 р.

Класичний вітраж, ансамблевий

Свинцеве обрамлення, моліроване різнофактурне скло, гранчасте скло. 350: 280 см

Понизу напис (зліва): сигнатура Krakowski zakład witrażów i mozaik S.G.Żeleński. R. 1911

Монохромний вітраж декорує аркоподібний отвір вікна, поділений двома вертикальними й однією горизонтальною тягами на вузькі сегменти і люнет. Тло складене з квадратних модулів безбарвного молірованого скла. Центр кожної з трьох частин вікна оздоблений вертикально видовженою замкненою композицією з геометричних елементів. Основу композиції творять два великих квадрати, описані довкола геометризованої чотирипелюсткової квітки-розетки. Розташовані вони у верхній та нижній частинах сегментів і з’єднані між собою двома рядами трикутників, які, вибудовуючись один над одним, імітують гірлянди з лаврового листя.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 184.

У 10-х роках XX ст. поруч з поліхромними вітражами для оздоби львівських адміністративних і житлових споруд використовують монохромний вітраж, типовим зразком якого можуть бути вікна споруди Управління міністерства внутрішніх справ України (пл. Генерала Г.Григоренка, 3; колишній Акційний банк). Вітражні полотна, зібрані зі шматків безколірного молірованого, гранчастого та шліфованого скла (Краківська фірма вітражів і мозаїк Г.Желенського, 1911 p.), своєю графічністю і стриманістю організовують внутрішнє архітектурно-просторове середовище будівлі, спричиняючи навіть скупість у ліпному декорі стін, лаконічність рисунка кованих балюстрад.

Аркоподібний отвір вікна поділений двома вертикальними й однією горизонтальною тягами на вузькі сегменти і люнет. вертикальний рух утворених сегментів диктує характер композиційного вирішення всього вітражного полотна. Не-претензійна замкнена композиція з геометричних елементів, витягнута по вертикалі, розташована у центрі кожної з трьох частин вікна. Решту площини займає тло, складене з квадратних модулів безколірного молірованого скла.

Основу замкненої композиції творять два великих квадрати, описані довкола геометризованої чотирипелюсткової квітки-розетки. Розташовані вони у верхній і нижній частинах сегмента і з’єднані між собою двома рядами трикутників, які, вибудовуючись один над одним, імітують гірлянди з лаврового листя, шо декорують подекуди стіни вздовж сходової клітки споруди.

Завдяки стриманій, підкреслено геометризованій композиції в стилі пізнього модерну та монохромному вирішенню вітраж не має аналогів серед зразків львівського вітражного мистецтва. Однак, не лише це підтримує його художню цінність. Вдале поєднання шматків різнофактурного скла, пересипаних вкрапленнями гранчастого кришталю, творять виняткової сили декоративно-пластичного звучання вітражне полотно, яке несе в собі емоційний заряд і тримає в полі тяжіння весь інтер’єр.

Окрім вітражів на металевій спайці, яка становила графічну основу вітражного вікна, широке використання мала псевдовітражна продукція, шо опиралася на різноманітні способи обробки одноколірного скла – травлення, гризайль, розпис.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 111 – 112.