Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави.

Цитадель

2009 р. Немілітарний погляд із Цитаделі на Львів

Дата: 24.07.2009

Із кінця 1980-х у Львові розроблено кілька серйозних проектів упорядкування і забудови території природного парку Цитадель. Умовно фахівці розділяють усі проекти на дві групи: реалістичні й ідеалістичні. У перших пропонували за кошти міського бюджету винести всю малоцінну забудову і створити тут міський парк із розважальними закладами. Друга, реалістичніша, група проектів передбачала розміщення там об’єктів, які не суперечили б рекреаційній функції парку, і фінансування благоустрою території за кошти інвестора.

Проте через брак грошей тривалий час розробки й першої, і другої груп проектів залишалися лише на папері. Й ось, здається, один із таких проектів можуть втілити в життя. Нещодавно у Львова з’явилася змога побудувати на Цитаделі п’ятизірковий готель і сучасний конференц-зал на 2,5тисячі місць.

Як повідомив президент інвестиційної компанії “Інвестбуд” Юхим Поляков, ідеєю спорудження сучасного конгрес-готелю в місті Лева переймається понад три роки й дедалі більше переконується в його перспективності для львів’ян.

– Досі, коли ми спілкувалися з мережевими готельними операторами, всі вони розглядали Львів як “білу пляму” на карті ділового туризму. Бо якщо в місті немає аеропорту міжнародного класу, конгрес-готелю, якісних доріг, то, на їхню думку, воно не розвивається. Але тепер, коли у Львові в межах підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу розпочали будівництво міжнародного летовища, проект конгрес-готелю отримав “зелене світло”.

“На наше переконання, – продовжує Ю. Поляков, – проект може бути успішно реалізовано на території Цитаделі, де наша компанія володіє 2,5 га земельної ділянки. Адже звідси до центру міста лише сім-десять хвилин пішки. По-друге, тут чудовий вид на історичну частину Львова. За попередніми підрахунками, в реалізацію проекту може бути вкладено понад 75 мільйонів євро”.

Якщо вдатися до історії, то, на переконання заступника голови Львівського відділення Спілки архітекторів України Михайла Ягольника, Львів розвинувся лише з набуттям дуже широких європейських зв’язків. Майже 600 років зі своїх 700 воно було обнесене високими мурами. Феномен криється в тім, що століття тому в місто прийшла молода європейська буржуазія, яка встановила свої правила.

Головне з них – не можна жити в закритому мурами суспільстві, бо від цього нікому ніякого розвитку не буде. І завдяки такій європейській інтеграції місто Лева за якихось сто років розвинулося в тисячу разів, стало таким, яким воно є нині. Але тепер йому треба надати нової сили.

Вигідного географічного розташування на перетині торговельних шляхів для сучасного міста нині вже не достатньо. Бо торгівля без спілкування, обміну найпередовішою, найвищого рівня інформацією в сучасному світі мало що означає. І гріх не скористатися шансом, який дає місту новий проект, вважає М. Ягольник.

“Родзинка” – конгрес-готель у формі піраміди?

Згідно з умовами історико-містобудівного обґрунтування, новий об’єкт має органічно “вписатися” в існуюче середовище. А отже, мати обмеження у висоті та площі забудови. За своїми розмірами готель співрозмірний з оборонними вежами, розташованими в центральній зоні Цитаделі. І нарешті, якщо брати до уваги показник площі, на якій буде розміщено новий готель, то вся забудова становитиме щонайбільше два відсотки території Цитаделі.

Житловий блок, його архітектурно-просторова композиція, за словами фахівців “Містопроекту”, треба будувати за принципом піраміди – з поступовим нарощуванням висоти. Адже добре відомо, що саме форма піраміди нівелює висоту споруди. Недарма один із найбільших музеїв світу Лувр саме такої форми.

Споруди, які зарахують до обслуговувальної інфраструктури готелю, пропонують виконати в підземному або напівпідземному вигляді, щоб зберегти визначену містобудівним обґрунтуванням умову висоти забудови. Крім того, на їх даху пропонують облаштувати даховий сад із газоном і квітниками, що надасть будівлям неповторності й чарівності.

Окрім готелю, інвестор береться звести на території Цитаделі конференц-зал на 2,5 тисячі сидячих місць. Такого об’єкта у Львові досі немає, що спричиняє чимало незручностей і для львів’ян, і для учасників різноманітних форумів, конгресів, ділових зустрічей.

На думку доктора архітектури, професора, директора Інституту архітектури, академіка Української академії архітектури й Саксонської академії мистецтв, професора Віденського та Дармштадтського технічних університетів, члена ICOMOS Богдана Черкеса, спорудження багатофункціонального конференц-залу на 2,5 тисячі глядачів – іще одна “родзинка” проекту. Адже нині у Львові немає концертного залу. Тому це дуже хороша ідея, яка оживить Цитадель, долучить її до структури суспільного життя міста, збагатить культурне буття.

Під готелем планують розмістити сучасний триповерховий підземний паркінг на 1260 місць. При цьому принцип розташування цього об’єкта передбачає мінімальний доступ транспорту на територію Цитаделі. Головний в’їзд передбачають спорудити з боку вулиць Коцюбинського та Грабовського.

Іще одна пропозиція – розмістити на даху готелю ресторан із загальнодоступним оглядовим майданчиком. Саме звідси, на думку керівника архітектурно-проектувальної майстерні № 2 інституту проектування міст “Містопроект” Віталія Дубини, відкриється надзвичайно чудовий вид на історичну частину Львова з його Ратушею, Високим замком, якого досі ніхто не бачив.

Демілітаризація Цитаделі

Гора Цитадель (попередня назва Турецькі шанці) для Львова завжди відігравала мілітарну функцію. Під час облоги міста військами султана Мухамеда IV під керівництвом Капудана Баші 1672 року турки спорудили на ній комплекс потужних земляних укріплень (шанців), із яких доволі вдало обстрілювали середміську територію. Креслення турецьких шанців розміщувалися на датованій 1835 роком карті Львова на території пізнішої Цитаделі. Потужний бастіоновий комплекс зображено у формі замкнутого неправильного багатокутника, підписаного як турецькі шанці.

Коли прийшли австрійські війська, вони перетворили львівську Цитадель на центр військового табору. 1888 року для контролю над основними дорогами тут збудували дев’ять допоміжних фортів. Зрозуміло, призначенням фортеці був не захист від зовнішніх ворогів, а насамперед – утримання в покорі місцевого населення. У 1918-1939 роках на Цитаделі розташовувався полк польської піхоти. А під час Другої світової війни тут діяв табір для військовополонених. У радянські часи її споруди використовували як казарми.

Упродовж XIX-XX століть було кілька спроб демілітаризації Цитаделі, але успіхом вони не увінчалися. Іще перед Першою світовою війною міська влада Львова заявила про бажання викупити цю територію, розібрати фортечні споруди, а на звільненій території, площею 20,5 га облаштувати міський парк. Але задум не реалізували. У зв’язку з цим у нашому місті жартують, що, можливо, львів’янам подобається жити під прицілом гармат?

“Щоб стати господарями на своїй землі, городяни мають змінити функцію гори на місце, налаштоване до діалогу з усім світом. Тепер у них є такий шанс. При цьому мешканці Львова не повинні нищити пам’ятки оборонної архітектури, а просто змінити функції гори, наповнивши її новим змістом, – переконаний Михайло Ягольник. – Перетворити Цитадель на Конгресову гору.”

Як розповів Віталій Дубина, на основі цих напрацювань і містобудівного обґрунтування інститут створив концепцію використання території “Цитаделі”. Вона, зокрема, передбачає її поділ на п’ять самостійних зон: паркову, спортивно-оздоровчу, офісно-ділову, відпочинкову й готельну. Як вважає В. Дубина, пішохідний підхід на Цитадель найкраще облаштувати з вулиці В. Стефаника, на цьому самому місці має постати підземний фунікулер, здатний створити конкуренцію відомим одеським Потьомкінським сходам.

Уся територія Цитаделі, незалежно від цих зон, на його думку, має бути загальнодоступною і для львів’ян, і для гостей міста. Адже основна функція Цитаделі – туристичний об’єкт.

Джерело: “

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 473

Модифіковано : 23.11.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.