2009 р. З фінансуванням львівського музею «Тюрма на Лонцького» – справа темна і важка

Дата: 09.07.2009

Учора під час засідання виконавчого комітету Львівської міської ради розглядалося питання про фінансування музею «Тюрма на Лонцького». Однак після затяжного обговорення, розгляд питання було перенесено на наступне засідання виконавчого комітету. Про це повідомив кореспондент ЗІКу.

Розпочалося все із інформації директора департаменту фінансової політики Львівської міської ради Олега Іщука, який, зокрема, зазначив: «У попередньому рішенні ми виділяли для «Тюрми на Лонцького» 160 тисяч гривень у вигляді трансферу. Оскільки тепер прийнято рішення, що це бюджетний заклад, нам треба ці витрати розділити на дві частини: на заробітну плату і на інші видатки». «Я пропоную: для того, щоб можна було розпочати виплати заробітної плати, цих 160 тисяч гривень розділити: на оплату праці 140 тисяч гривень і 20 тисяч гривень – на розвиток музею», – сказав Олег Іщук.

Проте секретар Львівської міської ради Володимир Квурт зауважив: «Якщо це тепер є бюджетна установа, і фонд заробітної плати до кінця року (ми можемо умовно так визначатися) становить 140 тисяч гривень, то чи це прораховано на підставі затвердженого штатного розпису?».

Олег Іщук повідомив, що така сума прораховано департаментом економічної політики і погоджено з фінансовим управлінням. Секретар Львівської міської ради зазначив, що, за його інформацією, «сьогодні там є тільки один працівник, тобто мова йде про зарплату тільки одного працівника?». Тоді Олег Іщук повідомив, що у штатному розписі передбачено набрати ще цілий штат працівників.

Своєю чергою, начальник юридичного управління Гелена Пайонкевич повідомила, що статус підприємства «Музей на Лонцького» – бюджетний заклад, підпорядкований управлінню культури департаменту туризму, засновником якого є Львівська міська рада в одній особі за погодженням із СБУ.

Володимир Квурт повідомив, що під час відкриття піднімалося питання про те, що ця установа дійсно повинна отримати належний статус. «І зрозуміло, місто може і повинно, напевно, співфінансувати цей об’єкт, але статус його, напевно, має бути загальнодержавним, враховуючи заклики і звернення лідерів громадськості і громадських організацій, людей, які були причетні до самої ідеї облаштування тюрми на Лонцького як Музею жертв тоталітарних режимів. Тому я й питаю, чи не спішимо ми цим рішенням», – сказав Квурт.

Гелена Пайонкевич повідомила, що станом на сьогоднішній день не надійшло жодного звернення про зміну статусу Музею, а Олег Іщук відзначив, що «треба набрати штат, оскільки це не робиться через відсутність фонду з зарплати». За словами Володимира Квурта, потрібно, щоб працівники музею могли витрачати ці кошти – збирати матеріали, оформляти, виставляти, «чи це просто буде формальна установа, яка знаходиться у Львівській міській раді і просто говорить про цю тематику».

Члени виконкому відзначили, що інформації щодо оперативного управління цим об’єктом немає. А приміщення, в якому знаходиться музей, є у підпорядкуванні СБУ. «В мене теж є така інформація. Тоді, чи маємо ми право давати гроші в об’єкт, який не перебуває у нас на балансі і щодо якого немає ні угоди про спільну діяльність, ні відповідних обов’язків. Це може бути, напевно, потрактовано як порушення», – сказав секретар Львівської міської ради.

Стало також відомо, що штатний розклад підприємства не затверджений, тільки профільний департамент дав розрахунки. «Мене це і насторожило. Якщо із 160 тисяч дати 140 на зарплату, фактично 90%, то залишається тільки 20 тисяч. Тобто ця установа не може придабти ні матеріали, ні копії робити, фактично не може здійснювати жодну реальну діяльність. Ми просто платимо заробітну плату за те, що люди є, і крапка. Максимум, можливо, платимо ще телефонні розмови з тих сум. Чи це ми дбаємо про заклад?», – сказав Квурт.

Відтак, директор департаменту фінансової політики Олег Іщук запропонував перенести розгляд цього питання на наступне засідання виконкому, куди мають бути запрошені люди, які займаються цим питанням. «Ми можемо дати 140 тисяч на заробітну плату, але й треба дати кошти на експозицію, щоб збирали, відповідали, записували архівні дані, – це ж серйозна справа», – додав секретар Львівської міської ради. Також, за його словами, потрібне підписання угоди із директором музею.

Довідка ЗІКу

28 червня у Львові Центр досліджень визвольного руху та Служба безпеки України відкрили перший етап експозиції Меморіалу пам’яті жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Про це повідомив кореспондент ЗІКу. На відкритті були присутні голова СБУ Валентин Наливайченко, керівництво Львова та області, міністр освіти і науки України Іван Вакарчук, народні депутати Володимир В’язівський, Ярослав Кендзьор, колишні політв’язні Юрій Шухевич, Ірина Калинець, Іван Гель, громадськість Львова.

Початкова експозиція Меморіалу «Тюрма на Лонцького» розташована на першому поверсі приміщення колишньої тюрми. Там максимально збережено автентичний вигляд коридорів та камер, які не зазнали жодних змін відколи тут перебували політичні в’язні. Голова СБУ Наливайченко, виступаючи на віче перед пам’ятником жертвам комуністичних репресій закликав називати речі своїми іменами. «Тут були не тюрми НКВС, тут були катівні. Тут чинили не репресії, а злочини проти людства», – наголосив він.

Наливайченко зазначив, що створений вперше в Україні Меморіал пам’яті жертв окупаційних режимів має стати загальнодержавним, а Україні потрібно не лише визнати своїх героїв, а й надати їм матеріальну допомогу та забезпечити житлом. А організатори і виконавці злочинів проти українського народу, за словами голови СБУ, мають бути покарані судом.

Колишній політв’язень, громадська діяч Ірина Калинець розповіла, що над втіленням проекту «Тюрма на Лонцького» робоча група працювала 3 роки. «Поставлене завдання було, щоб цей музей став загальнодержавним, а не містечковим комунальним підприємством», – наголосила Калинець. Директор Центру досліджень визвольного руху Руслан Забілий зазначив, що у створенні Меморіалу попереду дуже великий об’єм роботи для істориків, а архітекторів, археологів та дизайнерів, на що потрібне потужне державне фінансування.

Як зазначив голова СБУ на брифінгу вже з вересня у «Тюрмі на Лонцького» працюватиме електронний архів інформації про постраждалих людей і будь-який відвідувач матиме доступ до всіх відомих документів. «Наша ідея – зробити максимально доступними всі масиви матеріалів та документів, їх копії про долю кожної конкретної людини», – сказав Наливайченко.

Валентин Наливайченко вважає позицію міського голови Львова в питанні створення Меморіалу «Тюрма на Лонцького» неконструктивною і переконаний, що цей меморіальний комплекс повинен набути загальнодержавного значення. Він також нагадав, що колегія СБУ прийняла рішення про виділення споруди та земельної ділянки для потреб Меморіалу і для забезпечення діяльності робочої групи, а тому здивований реєстрацією комунального підприємства та призначення його керівника. Про це 22 червня ЗІК повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Валентин Наливайченко написав львівським громадським діячам та членам робочої групи зі створення Меморіалу: «Ми підтримуємо, що поведінка міського голови щодо призначення керівника львівського комунального підприємства «Музей» Тюрма на Лонцького» без погодження з громадськістю та робочою групою, яка впродовж двох років працювала над питанням створення музею, є неконструктивною», – повідомили Центру досліджень Юрій Шухевич та Ірина Калинець.

Керівник СБУ, в оперативному управлінні якої є приміщення колишньої тюрми «на Лонцького» та прилегла територія, повідомив львів’ян, що детально проінформував Президента України про дану ситуацію. СБУ вирішення конфлікту вбачає через відновлення діяльності робочої групи як координаційного органу створення Меморіалу та підвищення статусу об’єкту до загальнодержавного. Наливайченко нагадав, що в 2008 році Колегія СБУ прийняла рішення про передачу приміщень під даний комплекс та забезпечення сприяння діяльності робочої групи.

Нагадаємо, що над створенням Меморіалу пам’яті жертв окупаційних режимів на території «тюрми на Лонцького» понад два роки спільно працювали громадські організації, Служба безпеки України, Центр досліджень визвольного руху, Львівська обласна рада та Львівська міськрада. Однак, міська влада, поза згодою партнерів у справі розвитку цього музею та власника приміщення – СБУ, самовільно прийняла рішення про створення комунального підприємства з назвою, аналогічною назві Меморіально-дослідницького комплексу пам’яті жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» та призначила його директора.

Така ситуація шокувала львівську громадськість. Члени робочої групи – головного координаційного органу із творення Меморіалу, а також Герой України Роман Шухевич, відомі діячі дисидентського руху Ірина та Ігор Калинці, Іван Гель, Іван Губка, Стефанія Шабатура, Ярослав Дашкевич направили скаргу до Голови СБУ Валентина Наливайченка

До слова, 9 червня на прес-конференції у Львові повідомив директор Меморіального музею жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Тарас Чолій відзначив, що депутати Львівської міської ради проти створення Меморіального музею жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Відкриттю самого музею заважають … гроші, точніше їх відсутність. За його словами, сам музей фактично уже створений, однак зараз триває вирішення організаційних питань.

Він відзначив, що музей – це потужна науково-дослідницька інституція, де науковці повинні аналізувати дані, де повинна проводитися навчально-виховна робота й інше.

«Музей – це не я як голова, це не міська рада, це потужна установа, де люди повинні працювати й отримувати заробітну плату за свою роботу. Щоб ми почали працювати, потрібні кошти. У бюджеті Львові передбачені кошти у сумі 400 тисяч гривень (у загальному фонді), які повинні піти на першочергові заходи зі створення музею. Однак деякі депутати Львівської міської ради проти виділення цих коштів. Я був на засіданні комісії, де депутати почали говорити, що коштів ми не отримаємо», – повідомив Тарас Чолій.

Він зазначив, що від депутатів потрібно лише згода, щоб перевести кошти з департаменту гуманітарної політики на управління культури. «Однак депутати почали говорити, що ми не погоджуємося з вами, ми вас не знаємо, ви нам не подобаєтеся, що Садовий призначив свого помічника чи родича директором музею (по різному вони говорили), і ми вам грошей не дамо. Наші документи, з юридичної точки зору, правильно оформлені. Є буква закону, але є й політика, мовляв, ви мені не подобаєтеся. Депутати також говорили, нехай Садовий йде до них і дає пояснення, говорили й інші неприємні речі», – сказав Тарас Чолій.

Він відзначив, що працює на посаді директора музею з 14 квітня 2009 року, однак до цього часу не отримував заробітної плати за свою роботу. Також Тарас Чолій повідомив, що при музеї працюють волонтери, які й допомагатимуть у зборі свідчень в рамках інформаційної кампанії «Збір свідчень про репресії окупаційних режимів».

З його слів, Товариство політичних в’язнів та репресованих отримало грант на реалізацію проекту на конкурсі соціально-культурних проектів Львівської міської ради, однак ці гроші майже закінчилися. «Ви самі знаєте, скільки коштує годину запису оператора», – сказав він журналістам. З його слів, планується зібрати більше 100 годин записів розмов з людьми, які перебували в ув’язненні у «Тюрмі на Лонцького» та інших тюрмах.

Водночас прізвищ депутатів Тарас Чолій не назвав.

12 червня член постійної депутатської комісії культури, дозвілля, туризму та промоцій Львівського міської ради, представник ГО «Спільнота» Наталія Усач повідомила ЗІКу, що «звинувачення, які нещодавно прозвучали із вуст новопризначеного керівника Меморіального музею жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Тараса Чолія, мовляв, депутати відмовили йому у фінансуванні музею, є неправдивими. Через фінансовий стан бюджету міста пріоритетними видатками є виплата зарплат вчителям та лікарям. Натомість, інші витрати сьогодні будуть обмежені».

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»