Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2009 р. У Львові записують свідчення репресованих для наповнення музею “Тюрма на Лонцького”

Дата: 09.06.2009

Львівське обласне Товариство політичних в’язнів і репресованих отримало фінансування у межах підтримки Львівською міською радою соціально-культурних проектів на збір свідчень у людей, що перебували в ув’язненні в тюрмі на Лонцького, інших тюрмах Західної України, були політичними в’язнями, репресованими.

“Людям, які мають, що нам розказати, по 80-90 років, і завтра їх може не бути, тому ми зобов’язані приїхати і записати їхні свідчення”, – зазначив сьогодні, 9 червня, під час прес-конференції директор Меморіального музею жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” Тарас Чолій.

За його словами, із кожним свідком записуються відеоінтерв’ю, паралельно відбувається сканування та фотокопіювання світлин, документів. Зібрані свідчення зберігатимуть в архівах Меморіального музею та в архіві Товариства політичних в’язнів і репресованих. Т. Чолій додав, що відеоматеріал у подальшому будуть опрацьовувати науковці та покладуть в основу навчальних фільмів музею.

За два місяці роботи проекту вже записано понад 20 годин спогадів, зокрема 5 годин спогадів Любомира Полюги, який був охоронцем Романа Шухевича.

Т. Чолій зазначив, що в історії “Тюрми на Лонцького” передбачено виділити чотири періоди. “Це історія самого будинку. Найменшою мірою його як тюрму використовували австріяки. Тоді він використовувався лише для потреб жандармерії, тюрми там не було. Тюрма там була за поляків. Тоді там утримували Степана Бандеру. З документів відомо, що до людей тоді вживали фізичних методів впливу, але за поляків тюрма не зажила слави катівні, – прокоментував Т. Чолій.

– Умовно ми виділяємо чотири періоди. Перший – польський. Другий – 1939-1941 роки, так звані “перші совіти”. Ми думаємо, що цей період найкривавіший за інтенсивністю страчених там людей, взагалі за кількістю людей, які перейшли через цю тюрму. Третій період – гестапо, що тривав з другої половини 1941 по 1944 рік. Останній період – радянський, найтриваліший. Він тривав від 1944 року і до кінця 80-х. Нам сьогодні приніс про себе інформацію Богдан Клинчик, який перебував у цій тюрмі з грудня 1978 по липень 1979 року”.