Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.

Скульптурні деталі

1966 р. Історія українського мистецтва

Близькими до саркофагів за характером різьблення, а також за сюжетами й композицією зображень є орнаментальні шиферні плити. Більшість їх зберігається в Києві. Це чудові, хоч мало ще досліджені, пам’ятки давньоруської скульптури. Нині в Софійському соборі є 16 шиферних плит, 11 з них оздоблюють огорожу хорів. Усі плити мають різні малюнки. Так, на одній з них вирізьблено тонку сітку з пелюсток, на другій – ромб з розетками, третю розбито на 16 прямокутників, у яких вирізано розетки, хрести і літери. Є плити з хризмами, плетінням та колами (іл. 178, 179).

Різьблення на плитах Софійського собору мало як декоративне, так і символічне значення. На багатьох з них є зображення символічного характеру, наприклад, риби на третій плиті огорожі хорів. Очевидно, це символічний показ поширення християнства, оскільки християни зображали символ Христа у вигляді риби. Цікаво, що зображені на плиті риби, за визначенням іхтіологів, належать саме до тих видів, які поширені в Дніпрі, – це лящі, окуні, плітки, карасі.

Ймовірно, що сюжети фресок, розміщених нижче плит, якоюсь мірою перегукуються з різьбленням на плитах. Так, під плитою із зображеннями риб знаходиться фреска «Відправлення учнів на проповідь», у якій художник зобразив Христа, що посилає апостолів поширювати християнство серед людей.

Дуже цікава четверта плита (іл. 180). На ній вирізьблено три великі кола. У середньому колі зображено орла: голова у нього в профіль, ноги широко розставлені, крила розкинуті і хвіст розпущений. Усі деталі – око, дзьоб, кігті, пір’я – подано правдоподібно, з великою майстерністю. Цікаво, що на крилах орла повторюється традиційне зображення кринів, про які вже йшлося вище. Ще за римських часів орла вважали символом влади, птахом Юпітера. Іноді римських імператорів зображували з орлом. Цей птах зберігає символічне значення протягом багатьох віків. Він був емблемою влади у візантійських імператорів. І в Софійському соборі плиту з орлом вміщено над фресковим зображенням князівської сім’ї Ярослава Мудрого.

Безперечно, символічне значення мали різноманітні знаки й фігури також і на плиті з 16 прямокутниками. Під плитою – фреска «Зішестя в пекло». Можливо, й тут між зображеннями на плиті і фресці існував якийсь зв’язок. Символічною була й дев’ята плита, на якій рисунок у центральному колі знищено. Судячи з того, як старанно його було збито, це зроблено не випадково, а навмисне. Очевидно, це зображення в певний історичний період не відповідало вимогам церкви або князівської влади.

На ряді плит Софійського собору зображено розетки. У далекому минулому – це сонячні, або солярні, знаки, які з’явилися в зв’язку з обожнюванням сил природи й, зокрема, Сонця. Ці сонячні знаки були дуже поширені у слов’ян, ними оздоблювали житла, меблі та предмети побуту, вони надовго збереглися в мистецтві, втративши первісний символічний зміст. Із зміцненням християнства поганські культи, в тому числі й культи небесних світил, поступово відмирали, але символічні зображення їх продовжували існувати, причому одні й ті ж самі зображення в мистецтві Київської Русі могли мати і символічне, і декоративне значення [В.П.Даркевич. Символы небесных светил в орнаменте древней Руси. – «Советская археология», 1960, № 4, стор. 67]. Так, розетки на плитах Софійського собору відігравали вже лише орнаментальну роль, їхні форми дуже різноманітні: одні розетки мали вигляд квітки з заокругленими чи загостреними пелюстками, інші – трикутника, вписаного в коло (іл. 181).

На плитах Софійського собору є надзвичайно своєрідні геометричні орнаменти, серед яких переважають зображення кіл, ромбів та стрічок. Дві плити (перша і десята) мають суцільне плетиво. Оздоблення шиферних плит з київського Софійського собору характеризуються високою технікою виконання. Завдяки тому, що тло між візерунками вибито досить глибоко (на 1,5 – 2 см), зображення набувають значної рельєфності і разом з тим мальовничості. Поверхню плит не лише чітко вирізьблено, а й добре загладжено. Зображення не мають різких контурів, їхні краї м’які й пластичні.

Зображення на плитах – рослинні й геометричні – вражають витонченістю малюнка, легкістю ліній, захоплюють красою своїх форм. Той самий мотив (наприклад, розетки, ромби, стрічки) повторюється на багатьох плитах, але завжди по-різному. На жодній плиті немає точного повторення орнаменту іншої. Ці орнаменти близькі між собою, виконані в єдиному стилі і, що дуже цікаво, мають багато аналогій серед інших пам’яток монументального і ужиткового мистецтва Київської Русі, зокрема в орнаментиці мозаїчної підлоги та фрескових розписів київського Софійського собору [Ю. С. Асеєв. Орнаменти Софії Київської. К., 1949, стор. 4].

Ще більше подібних орнаментів зустрічається в художньому узороччі Київської Русі. На різноманітних ювелірних прикрасах є такі ж самі геометричні й рослинні орнаменти. Так, на лунницях часто викладали зерню ромби; на бляшках зустрічаються крини й розквітлі хрести, а на підвісках – розетки, викладені сканню у вигляді сонячних променів. Такими ж соковитими геометричними орнаментами оздоблювали у Київській Русі й вироби з кістки і дерева, а також тканини та рукописні книги. На мініатюрі в Ізборнику Святослава 1073 року, на заставці в книзі «Слово Григорія Богослова» XI століття та в інших рукописах зустрічаються орнаментальні візерунки, подібні до тих, що є на шиферних плитах. Місцевий камінь – шифер, з якого виготовляли плити, спільні стилістичні риси різьблення плит та всього оздоблення собору вказують, що їх виготовили київські майстри. В той же час орнаменти й сюжети шиферних плит київського Софійського собору мають численні аналогії в мистецтві Візантії та країн Західної Європи. Подібні символічні й орнаментальні сюжети, що з’явились у візантійському мистецтві, скрізь мали своє місцеве трактування. Прикладом може бути хоча б шиферна плита з орлом з Софійської церкви в Охриді (Югославія), де зображення орла значно примітивніше, ніж на аналогічній київській плиті, голова орла піднята неприродно, ноги безпорадно висять [Bogdan Filow. Geschichte der altbulgarischen Kunst. Berlin und Leipzig, 1932, табл. 20].

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 228 – 230, 232 – 233.

Вкладені елементи

Шиферна різьблена плита з Софійського собору в Києві. XI ст. Державний історико-архітектурний заповідник «Софійський музей». 	Джерело: Історія…
Різьблена плита з плетінкою
Шиферна різьблена плита з Софійського собору в Києві. XI ст. Державний історико-архітектурний заповідник «Софійський музей». 	Джерело: Історія…
Різьблена плита з квітками
Шиферна різьблена плита з Софійського собору в Києві. XI ст. Державний історико-архітектурний заповідник «Софійський музей». 	Джерело: Історія…
Різьблена плита з рибами
Шиферна орнаментована плита з розеткою і ромбом у Софійському соборі в Києві. XI ст. Державний історико-архітектурний заповідник «Софійський музей».…
Різьблена плита з розеткою
Шиферна орнаментована плита з зображенням орла в Софійському соборі в Києві. XI ст. Державний історико-архітектурний заповідник «Софійський музей». …
Різьблена плита з орлом

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 560

Модифіковано : 20.06.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.