Що ж далі?

За нашими даними, нині на території Російської Федерації перебувають щонайменше 25 оригінальних пам’яток мистецької спадщини Михайлівського Золотоверхого собору – мозаїки, фрески і шиферна плита (без урахування даних по Історичному музею). Вони зберігаються в Державній Третьяковській галереї у Москві, Державному Російському музеї та Державному Ермітажі в Санкт-Петербурзі, Новгородському державному історико-архітектурному музеї-заповіднику (російська сторона оспорює наведену по Новгороду цифру п’ять одиниць зменшуючи її до двох).

З точки зору моральних і міжнародно-правових норм ці всі культурні цінності мають бути повернуті їхньому законному власникові – українському народові та зберігатися в музеях Києва.

Актом передачі на тимчасове експонування михайлівських реліквій до Третьяковської галереї з Державного Українського музею не передбачалася зміна права власності на них. Згідно з нормами міжмузейної співпраці, вони мали бути безумовно повернуті до Києва після завершення виставки. Те саме стосується і пам’яток, вивезених за нез’ясованих обставин.

Переміщені з території України під час німецької окупації мозаїки й фрески з Михайлівського Золотоверхого собору в процесі повоєнної реституції мали бути передані законним власникам – українським музеям відповідно до Декларації про повернення конфіскованого нацистською Німеччиною та її союзниками майна країнам – жертвам агресії (5 січня 1943 p.). Розв’язання цієї проблеми можливе і на основі низки повоєнних документів міжнародно-правового характеру:

Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності (1970 p.; ст. 4, 11, 13, 15);

Конвенції ЮНІДРУА про викрадені або незаконно вивезені культурні цінності (1995 р.; ст. 9, п.1; ст. 10, п. 3).

Мають, нарешті запрацювати й двосторонні українсько-російські документи, якими передбачено співробітництво в даній сфері:

Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі культури, науки та освіти (26 липня 1995 p.; п.5);

Угода між Міністерством культури України і Міністерством культури Російської Федерації про співробітництво в галузі культури (від 26 березня 1994 р.; ст. 11).

Ухвалений 15 квітня 1998 року російським парламентом Закон Російської Федерації про переміщені внаслідок другої світової війни культурні цінності, що перебувають на території Російської Федерації, зафіксував зобов’язання Росії повернути знайдені в російських сховищах історичні й художні реліквії колишніх республік СРСР, що потерпіли від німецької окупації (ст.7). Тож існують усі правові підстави для розгляду цієї проблеми на міждержавному рівні.