Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Музей відбудови монастиря

Відбудова Михайлівського ансамблю як унікальна акція в українській пам’яткоохоронній практиці закономірно поставила на порядок денний питання фіксації і дальшого збереження якнайповнішої вірогідної інформації про цю відбудову. Тому було передбачено організувати музей відтворення ансамблю – для призбирування, збереження та експонування відповідних матеріалів. Експозицію у двох залах загальною площею 120 квадратних метрів відкрито у відбудованій дзвіниці в червні 1998 року.

З часом її планується перетворити на повноцінний Музей історії та відтворення Михайлівського Золотоверхого монастиря. Такий музей функціонуватиме в діючому монастирі. І це не всі сприймають однозначно. Коли деякі діячі кажуть, що музей і церква несумісні, то забувають про те, що перші колекції старовинних речей і рукописів зібрали в нас монастирі, а активна діяльність церковно-археологічних музеїв у дореволюційному Києві і зовсім заперечує тезу про таку несумісність їх.

Найважливіше завдання тепер – не тільки відтворити увесь комплекс Михайлівського Золотоверхого монастиря, а й повернути до нього всі його історико-культурні цінності – як з України, так і з Росії. Ніби давно минули страшні 30-ті роки, війна, а репресовані мозаїки з Михайлівського Золотоверхого собору все ще відбувають заслання на півночі – у Москві, Петербурзі, Новгороді. Напередодні третього тисячоліття, коли відбудовано їхній тисячолітній дім, треба щоб „святі в’язні” повернулися до нього. Відкриття в музеї Михайлівського Золотоверхого монастиря спеціальної виставки „Повернуті шедеври” було б гідною подією до зустрічі Україною 2000 року. Ця подія, без перебільшення, матиме особливе моральне значення для всього українського народу, віднова стане символом віри у своє відродження, знаком тривкої сув’язі поколінь, встановлення справедливості після наруги зі святинь.

Джерело: Пам’ятки України, 1999 р., № 1, с. 46.