Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Мур монастиря

Руслан Кухаренко, Григорій Логвин

267.1.8. Мур, 1746–75, 1997 (архіт.).

Вул. Трьохсвятительська, 6-в. З західного боку головного монастирського подвір’я з вул. Трьохсвятительської, утворюють заломи в місцях прилягання до дзвіниці й Економічної брами.

Для будівництва фундаментів використано матеріали розібраного у 1758 давньоруського храму. Частково зруйнований 1934–36, відбудований 1997 за проектом арх. І. Мельникова. Автентична частина муру завдовжки 60 м (складається з семи прясел), збереглася від дзвіниці до кінця корпусу келій Михайлівського відділення.

Цегляні стіни (завтовшки бл. 1,5 м) тиньковані, криті двосхилим бляшаним дахом. Ззовні розкреслені пілястрами на великі прясла, увінчані спрощеним антаблементом, що складається з архітрава у вигляді напіввалика, неширокого плаского фриза та спрощеного карниза. З боку подвір’я з метою полегшення мурування й економії матеріалу зроблено розвантажувальні аркові ніші завглибшки 0,65 м і діаметром бл. 3,0 м.

Пам’ятка є цікавим зразком монастирських огорож 18 ст., що не мали оборонного призначення.

24 серпня 1997 на мурі ліворуч Економічної брами встановлено бронзову меморіальну дошку з присвятним написом і горельєфним портретом Макаренка Миколи Омеляновича (1877–1938) – мистецтвознавця, археолога, який був включений 1934 до складу комісії з демонтажу мозаїк та фресок Михайлівського Золотоверхого монастиря. За відмову підписати акт про доцільність знищення монастиря був репресований, розстріляний у Новосибірську. Автори: ск. Ю. Багаліка, архітектори Р. Кухаренко, Ю. Лосицький.

Література:

Макаренко Д. Є. Микола Омелянович Макаренко. – К., 1992.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 682.