	?
Лист на сайт
Стрічка новин (RSS)

Паспортна інформація

Меморіальний комплекс парку Вічної слави

Пам’ятка історії

1957 р.

Розміщення:

м. Київ, пл. Слави.

Загальний опис:

В центрі Парку Вічної Слави на могилі Невідомого солдата встановлено обеліск. Цоколь опірної плити розміщено на триступінчатому стилобаті. Біля підніжжя обеліску на плиті напис:

“Вічна слава героям, які полягли в боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини”.

Вічний вогонь обрамляє декоративний вінок з дубового листя з написом:

“Слава Невідомому Солдату”.

Граніт, лабрадорит, бронза.

Висота обеліска – 26,0 м.

По обидва боки головної алеї розташовані 34 могили воїнів – захисників і визволителів міста Києва. На могилах надгробні плити з викарбуваними прізвищами.

Граніт.

Розмір плит – 1,0 × 1,2 × 0,35.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Автори комплексу: скульптор Першудчев І.Г., архітектори Мілецький А.М., Бакланов В.В., Новиков Л.В.

Будівник – Київські міжобласні спеціальні науково-реставраційні виробничі майстерні Держбуду УРСР. Замовник – Київський міськвиконком.

Парк Вічної Слави відкрито у 1957 році.

Вічний вогонь на могилі Невідомого солдата був запалений маршалом радянського Союзу В.І. Чуйковим.

Серед похованих на головній алеї командуючий Південно-західним фронтом Герой Радянського Союзу генерал-полковник Кирпонос М.П., Герой Радянського Союзу, Народний Герой Югославії гвардії генерал-майор авіації Вітрук А.М., Герой Радянського Союзу генерал-лейтенант артилерії Турбін Д.І., майори Леонов І.Д., Мончак М.С., капітан Авдєєв М.Д., старший лейтенант Должанський Ю.М., старшини Гочичашвілі М.І., Шолуденко Н.М., Герої Радянського Союзу полковник Малигін С.О., підполковник Проценко С.Ф., майор Луста П.В., гвардійці генерал-майори Громагін М.О., Лавриненко М.І., полковники Колотушкін І.І., Маляров М.Ф., Черняєв В.В., інженер-полковник Захаров Л.В., капітан Новиков О.В., молодший лейтенант Ломакін М.П., комісар державної безпеки Жуков О.О., генерал-майори Бабін А.В., Пилипенко А.П. Сербін В.М., Скляров С.Ф., Тупіков В.І., Чернишов М.Г., полковники Єлисєєв І.Г., Зубарєв Й.Є., Ромащенко І.Ф., Ситніков М.С., Фомін Ю.І., підполковник Фрідман С.М., лейтенант Мадюдя М.І.

Герої Радянського Союзу, поховані на алеї Слави:

Авдєєв Микола Дмитрович (1919-1944) – гвардії капітан, штурман ескадрильї 8-го Гвардійського авіаполку далеких дій. В Червоній армії з 1938 р. На фронтах Великої Вітчизняної війни з жовтня 1942 року. Здійснив понад 200 бойових вильотів. Воював в районах Сталінграда, Орла, Бєлгорода, Брянська, Полтави, Дніпропетровська. Києва, Ленінграда та ін. Герой Радянського Союзу з 1944 р.

Вітрук Андрій Миколайович (1902-1946) – командир 10-ї гвардійської Воронезько-Київської Червонопрапорної ордена Суворова і Кутузова штурмової авіаційної дивізії. В Червоній армії з 1924 року. Учасник війни з білофінами в 1939-1940 р. На фронтах Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. в складі Західного, Сталінградського, Донського, Воронезького, 1-го, 2-го і 3-го Українських фронтів. Дивізія, якою командував Вітрук А.М. лише з серпня 1941 р. по січень 1944 р. здійснила 9937 бойових вильотів. За визволення Києва дивізії присвоєно ім’я “Київська”.

Гочичашвілі Микола Іванович (1903-1945) – гвардії старшина 871 полку 276 дивізії. На фронті з 1942 р. Пройшов бойовий шлях від Кавказу до Берліна. Герой Радянського Союзу з 1942 р.

Должанський Юрій Мойсеєвич (1923-1943) – гвардії старший лейтенант. Помічник начальника політвідділу 17 гвардійського стрілецького корпусу по комсомолу. На фронті з липня 1941 р. Герой Радянського Союзу з 1943 р.

Кирпонос Михайло Петрович (1892-1941) – командуючий Південно-Західним фронтом. Активний учасник громадянської війни. Організатор партизанських загонів на Чернігівщині і Полтавщині в 1918 р. Під час війни з білофінами – командир 70-ї стрілецької дивізії, яка зробила безприкладний кидок по льоду і вийшла на берег Фінської затоки (Льодовий похід). З січня 1941 – командувач Київським особливим воєнним округом, а згодом Південно-Західним фронтом. Загинув при обороні Києва 20 вересня 1941 р. Герой Радянського Союзу з 1940 р.

Леонов Іван Дмитрович (1915-1944) – генерал-майор, командир авіаескадрильї 85-го гвардійського авіаполку винищувачів. В Червоній армії з 1938 року. На фронтах Великої Вітчизняної війни з 22 червня 1941 року. Учасник оборони Києва у 1941 році. Герой Радянського Союзу з 1943 р. Загинув 30 травня 1943 року під Києвом.

Луста Петро Васильович (1913-1945) – командир першого танкового батальйону 91-ї Фастівської танкової бригади. В Червоний армії з 1934 року. На фронті з червня 1941 року. (Фронти Південно-Західний, Сталінградський, Брянський, 1-й Український). Герой Радянського Союзу з 1945 р. Загинув 25 квітня 1945 р.

Малигін Сергій Олександрович (1898-1944) – полковник, командувач артилерією 340 Червонопрапорної Сумсько-Київської стрілецької дивізії. На фронті з 1941 р. Герой Радянського Союзу з 1943 р. загинув 10 січня 1944 р.

Мончак Мефодій Степанович (1915-1944) – гвардії майор, заступник командира 4 гвардійського винищувального протитанкового артилерійського полку. В Червоній армії з 1937 року. На фронті з 1941 р. Брав участь в обороні Києва. Герой Радянського Союзу з 1943 р. Загинув 7 січня 1944 р.

Проценко Степан Феодосійович (1900-1943) – полковник. Командир 269 стрілецького полку 136 стрілецької дивізії. В Червоній армії з 1918 р. З серпня 1920 р. – в складі 25-ї Чапаєвської дивізії боровся з білополяками. Герой Радянського Союзу з 1941 р. посмертно.