Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Так звана Ірининська церква

Пам’ятка археології

XI ст.

Розміщення:

м. Київ, кут вул. Володимирської та Ірининської.

Загальний опис:

За характером кладки і будівельних матеріалів (шиферні плити, цегла-плінфа, розчин-цемлянка, шматки штукатурки з фресковим розписом, знахідками гробниць і поховань у ямах), відкритий пам’ятник був датований XI ст.

С.П.Вельміним на підставі одержаних матеріалів була запропонована реконструкція плана будівлі. Церква, за його думкою – п’ятинефний трьохапсидний п’ятиглавий хрестовокупольний храм, оточений з трьох сторін галереями, близький за характером до спрощеного типу Київської Софії і Софійського собору у Полоцьку. Схожу реконструкцію плану церкви пропонує Ю.С.Асеєв.

Атрибуцію пам’ятника не можна признати доведеною; є думка, що Ірининська церква знаходилась у дворі будинку по вул. Стрілецькій 7/6.

Історична довідка, відомості про дослідження:

У 1833-1835 рр. недалеко від Георгіївської церкви у створі сучасної Володимирської вул. К.А.Лохвицький розкопав у насипу вала XVII ст. руїни стародавньої споруди, які добре збереглися. Їм виявлена вівтарна частина великого трьохапсидного храма, прийнятого за церкву св.Ірини, яка згадується у літописі під 1037 р. серед забудов Ярослава Мудрого у Києві. Серед аргументів на користь його припущення є існування сусіднього яру, який ще в XVI ст. мав назву Ірининський. Надалі ця атрибуція неодноразово заперечувалась. Фіксація розкопок, яка була виконана К.А.Лохвицьким, не дала достатніх свідчень про пам’ятник.

У 1846 р. розкопки церкви були завершені проф. А.І.Ставровським, який зробив план церкви. Матеріали розкопок не збереглися. В деякій мірі судити про них можна по відомим малюнкам М.М.Сажина, на яких видно збереженість стін споруди висотою біля 2 м.

У 1913-1914 р. археологічна комісія доручила провести розкопки храму С.П.Вельмину. Судячи по складеному ним генеральному плану, від церкви до цього часу вціліли частково лише фундаментні рови з дерев’яними субструкціями-лежнями на дні. Решта частина будівлі у XIX ст. була розібрана у зв’язку з прокладанням Володимирської вул.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 17.11.1987 р. № 1112.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 р. № 920 (додаток 1) церква XI ст. по вул. Ірининській віднесений до архітектурної охоронної зони в межах: вул. Костельна, майдан Незалежності, вул. Ново-Пушкінська, вул. Прорізна, вул. Ярославів вал (зовнішні схили), Львівська пл., схили Старокиївської гори.

Основна бібліографія, архівні дані:

Каргер М.К. Древний Киев.- Т II.- М.- Л., 1961.- С. 216-226.

Асєєв Ю.С. Архітектура Київської Русі.- К., 1969.- С. 69.

Асеев Ю.С. Архитектура древнего Киева.- К., 1982.- С. 69-71

Ілюстративні матеріали:

План фундаментів церкви XI ст. (за Сагайдаком М.А.)

План розташування фундаментів церкви XI ст. (за Каргером К.М.)

Фото місця розташування фундаментів.