Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Петра і Павла (№ 9)

Розмір зображення: 800:516 піксел

Петропавлівська церква 16 ст. (вул.К.Маркса) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 95].

Петропавлівська церква 16 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Церква св.апостолів Петра і Павла 1580, 1834 рр. (вул.Татарська, 9) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Церква св.Петра і Павла – триконхова, в кінці 18 ст. укріплена контрфорсами. В 1834 р. прибудували дзвіницю і розширили церкву на захід. При цьому нібито знайдено напис на одвірку з датою побудови – 1580 р. Ця дата міцно закріпилась в літературі. Над бабинцем раніше була башта. У церкві є фрагменти фресок 16 ст. Згадана в документах 1591, 1593 рр. В 1672 – 1699 рр. була передана католикам. Три братства затверджені в 1736, 1737, 1754 рр. В 1758 р. не мала купола, але похилий дах; дзвіниця над брамою стояла без даху. В 1874 р. влаштовано чотирьохярусний іконостас, дерев’яну підлогу, хори. В 1894 р. над центром надбудовано глухий верх, до дзвіниці з півночі прибудована ризниця [Сіцінський Ю. Вплив візантійсько-атенської архітектури на будівництво мурованих церков на Поділлю. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1925 р., т. 138-140, с. 51]. Зовнішній ремонт 1894 р. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1986 г., т. 4, с. 171 – 172; СКУ, с. 51 – 53].