Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Фурманівка с

Історичні адміністративні поділи

Перейменування: зафіксована назва Фурманівці [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 185].

Перша згадка: село Окунів в 1444 р. значилось спустошеним, віддано Миколі Фурману. З 1460 р. зустрічається назва Фурманівка [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 185].

Село розташовано на горі над р.Тернава.

13 травня 1439 р. польський король Владислав 3 підтвердив Петру і Яну Бахавським запис 60 кіп грошей, зроблений вел.князем Вітовтом для їхнього батька Гжегожа на с. Ониківці, що лежить над р. Тарнава в Бакотському повіті [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 249 – 250].

В.Михайловський не подає локалізації цього села, яке нині невідоме; я число умовно розмістив його у с.Фурманівка [М.Жарких, 22.02.2009 р.]

16 березня 1441 р. польський король Владислав 3 записав Петру Цьолку 60 гривень на селах Okunow, Woievodzincze (Окунів і Воєводинці) на р.Тарнаві в Бакотському повіті та 40 гривень на селі Hniliwodi (Гниловоди) у Кам’янецькому повіті Подільської землі [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 255].

В.Михайловський вказує, що с.Окунів нині не існує, а с.Воєводинці – це сучасна Фурманівка. Я думаю, що Ониківці – це те саме, що й Окунів [М.Жарких, 22.02.2009 р.]

Церква св.Трійці згадується з 1736 р. – дерев’яна триверха споруда. В 1740 р. крита соломою, в 1748 р. – гонтою. В 1759 р. була цілком ветхою. Існувала до 1774 р. [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 185 – 188]