Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1998 р. Церкви України: Перемиська єпархія

1998 р. Церкви України: Перемиська…

Розмір зображення: 668:800 піксел

Світлина І. Синкальського 1992 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 651.

с. Дмитровичі.

Мостиський.

Церква св. Миколи. 1655.

У 1510 р. в селі вже існувала парафіяльна церква. Теперішня збудована у 1655 p., як свідчить різьблений напис на пізнішому одвірку (надпоріжнику) західних дверей: «ЦР.CОЗ 1655 Рєп. 1873». У 1675 р. парафія отримала ерекційні документи від дідичів Рамультів. На південній стіні вівтаря, на другому брусі від підвалий різьблений напис сповіщає: «(Важилася церков) АΨЕ Мц Мая».

Церква дерев’яна, тризрубна, одноверха. Нава вкрита чотирисхилим наметом на низькому четверику. В церкві зберігся іконостас з 1674 р. пензля маляра Федора з Вишні (в намісному ряді ікони пізнішого походження) та стінопис 1698 р. зі зображенням «Страстей» на північній та «Страшного суду» на південній стінах нави. Будівля важена у 1702 р. (напис на зовнішньому зрубі вівтаря). Реставрована в кінці XVIII ст., у 1873 та 1974 pp. З 1960 по 1989 р. стояла зачиненою, тепер – УАПЦерква.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 1611.

Дані мистецтвознавця Володимира Вуйцика.

Драган М. Українські деревляні церкви. – Львів, 1937, с. 22, 76.

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – Киев, 1985. – Т. 3, с. 147.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1934. – Перемишль, 1934.

Budzyński Z. Sieć parafialna prawosławnej diecezji Przemyskiej na przełomie 15 i 16 wieku. // Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedstwa. – Przemyśl, 1990. – T. 1 – S. 135 – 155.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 651.