1998 р. Храми Чернігова
Висотна домінанта ансамблю Троїцького монастиря – дзвіниця – є чудовим зразком архітектури пізнього бароко. Побудована вона в 1771 – 1775 рр., опорядження завершене при архімандриті Полікарпі. Розміри її по діагоналях плану становлять 19×19 м, висота з хрестом – 65 м. План дзвіниці являє собою прямокутник з увігнутими до середини гранями. Посередині споруди є арочний проїзд, ширина якого виявилася замалою, і тому поряд із дзвіницею зроблені ворота. У масиві мурування розташовані гвинтові сходи. Прямокутник першого ярусу по ребрах підсилений контрфорсами, виконаними у формі волют [Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: В 4 т. – К.: Будівельник, 1986. – Т. 4].
Розміри планів верхніх ярусів зменшуються, що створює враження стрімкого пориву вгору і зорово збільшує висоту дзвіниці. Декор стін нижнього ярусу суворий – рустований. Верхні яруси прикрашені наріжними пристінними колонами: на другому ярусі на кожному розі по шість колон тосканського ордеру, на третьому – по п’ять іонічного, а на четвертому – по п’ять колон корінфського ордеру. Такі пучки колон на ярусах характерні для більшості дзвіниць другої половини XVIII ст., іх можна бачити в Переяславі, Козельці, Полтаві, Мгарі, Київському Печерському монастирі; серед них дзвіниця Троїцького монастиря – друга по висоті після Печерської. Усі ці дзвіниці ярусні, з декором на основі класичної архітектурної спадщини – в Європі вже настав час класицизму.
Декор дзвіниці дуже вишуканий і мальовничий завдяки поєднанню граційних ненесучих колон із хвилястими карнизами і вибагливими віконними прорізами. Вишуканість оздоблення доповнюється металевими ґратами і вазами на ярусах.
Зразу після побудови дзвіниці в 1778 р. її верх згорів від блискавки, потім було ще кілька пожеж. Дослідники вважають, що теперішня трохи замала баня є наслідком невдалого ремонту.
На початку XIX ст. на дзвіниці був влаштований перший у місті вуличний годинник. На жаль, до нашого часу він не зберігся.
Дзвіниця мала дзвони, вилиті в кінці XVIII ст. Найбільший з них важив 208 пудів.
У повоєнний час дзвіниця двічі реставрувалася: уперше – в 1955 – 1960 рр. і вдруге – в 1981 – 1982 рр. Тоді були поновлені зруйновані в багатьох місцях часом мурування і ліпні прикраси, чавунні декоративні вази, виконані тинькування і фарбування.
Легка і грайлива дзвіниця завершує ансамбль Троїцького монастиря, прикрашаючи Болдині гори, і домінує в панорамі міста.
Джерело: Віроцький В.Д. Храми Чернігова. – К.: Техніка, 1998 р., с. 170 – 171.