Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Золотий кабінет

Золотий кабінет

Розмір зображення: 800:521 піксел

Золотой кабинет. Расположен над летней беседкой. Небольшая по размерам комната освещается 24 окнами, размещенными в два яруса. На верхних окнах витражи. Зал был расписан Омером, живопись сохранилась под позднейшей покраской. В простенках между окнами – алебастровые изображения подносов и ваз с фруктами. Потолок резной, в центре его – плафон с резными украшениями в виде листьев и плодов граната. Люстра работы XVIII в. Название объясняется наличием большого количества позолоты в отделке. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 314 – 315).

Напис під стелею по периметру Золотого кабінету:

Хай утішається щомиті шах,

з милості Аллаха, насолодами;

хай продовжить Господь

життя його та щастя!

Кирим Ґерай-хан, син славетного

Девлета Ґерай-хана,

джерело мира й безпеки,

правитель мудрий. Дивись!

Ось державна зірка його зійшла

на обрії слави й освітила весь світ.

Врода кримського престолу,

володар великого царства,

рудник лагідності й великодушності,

тінь милості Аллаха.

Друзями його є

щедрість і великодушність.

Покровитель природних талантів,

щедрий аж до марнотратства:

багаті й бідні суть тому свідками.

Хай засліплює Господь

сонцем особи його зір ворогів!

Благовоління Аллаха

до Кирима Ґерая доведено тим,

що милостива тінь цього благовоління,

радість часу його [тобто правління цього хана — О. Г.],

осяяла всесвіт задоволенням. Дивись!

Цей утішний палац,

створений високим розумом хана,

виправдовує мою величальну пісню.

Ця будова, його привітністю,

мов сонячне сяйво, опромінила Бахчисарай.

Дивлячись на мальовничу картину палацу,

ти подумаєш, що це обитель гурій,

що красуні поділилися з ним

вродою та блиском,

що це низка морських перлів,

нечуваний алмаз. Дивись!

Ось предмет, гідний золотого пера!

Китайський Мані

[видатний давньоперський художник і філософ, якого вважали засновником перського живопису — О. Г.],

дивлячись на цей палац, схвалив би

й вибір малюнку, й відмінну обробку картин.

Навколо палацу — свіжі лілії, троянди, гіацинти.

Сад, розумно розпланований,

немов би набув дару слова;

нова думка ця розцвіла у квітнику душі.

Коханець троянди, соловей, упав би

до пороху ніг саду, якби побачив його.

Отже,

якщо привабливе це місце ми назвемо,

як і належить, рудником радості,

то кожний погляд на нього стане

бурхливим морем насолоди.

Раб придворного пороху [тобто автор вірша — О. Г.],

будучи мовби тінню знатності

в правління Кирима Ґерай-хана

(хай буде двір правосудця його

відкритим і щасливим!),

люблячи його душевно

й усвідомлюючи в собі талант папуги

[тобто хист мудрості й красномовства — О. Г.],

так оспівав утішний палац його.

Два повні ці напіввірші становлять хронограму.

З розшифрування хронограми виходить цифра 1176, тобто 1762/63 рік — той самий, яким позначено й розписи на стінах Великої Ханської мечеті, теж прикрашеної за правління Кирима Ґерая. [Гайворонський О. Країна Крим. – К.: Майстер книг, 2017 р., c. 157 – 158]