Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Головний корпус палацу

Формує північно-західний кут та західну частину головного двору, прилягаючи до кухонного двору, посольського дворика й гаремного саду. Споруджений у середині XVI ст., перебудовувався в 17-18 ст.

Будівля двоповерхова, складного розпланування, з внутрішнім двором та коридорно-анфіладним розташуванням приміщень. Північна частина – житлова, південна – парадно-репрезентативна. У ній містяться ханська канцелярія, золотий кабінет, кавова кімната, зал ради та суду (Дивану). Перший поверх палацу – мурований, 2-й – дерев’яний, фахверкової конструкції. Споруда увінчана чотирисхилим черепичним дахом з характерним для татарського житла великим звисом. Потиньковані фасади прорізані прямокутними вікнами з дерев’яною лиштвою, у 2-му поверсі – з фресковими арабесками. Силует будівлі формують різьблені кам’яні димарі, що високо підносяться над дахом.

Приміщення південної частини корпусу вирізняються ошатним оздобленням, дерев’яними різьбленими плафонами, колоритним орнаментальним малюванням (у золотому кабінеті – з позолотою). В оздоблювальних роботах брали учать майстри Омер та Василь Дорофеєв.

Частина приміщень палацу виділена в окремі споруди: портал Алевіза, мала мечеть, фонтани.

Портал Алевіза споруджено в 1503 р. Є первісним входом до палацу, вбудованим у ділянку муру, що відокремлює внутрішній двір від зовнішнього. Його виконав у формах Ренесансу архітектор Алевіз Новий. Прямокутний вхідний отвір фланкований колонами коринфського ордера з повним антаблементом та півциркульним фронтоном з акротеріями. Композиція увінчана сінню з ліхтарем, дерев’яні стулки дверей оббиті залізними штабами, звідси й одна з назв порталу – Демір-Капу (“Залізні двері”).

Мала мечеть прибудована в XVI ст. до південного муру головного корпусу. Видовжена, з однією банею на підбаннику, який спирається на арки та пандативи. Вхід оформлений кам’яним різьбленням, в інтер’єрі збереглася міхрабна ніша.

Фонтан сліз і Золотий фонтан датуються XVIII ст. Вони розташовані в так званому фонтанному дворику і належать до типу пристінних, каскадно-чашоподібних. В оздобленні фонтанів використано мармур, позолоту. Створений Омером Фонтан сліз відомий з поеми О.Пушкіна “Бахчисарайський фонтан”.

Комплекс приміщень і окремих споруд палацу є найціннішим в ансамблі.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 56.