Поселення

Галина Романова

Поселення багатошарове (археол.). На території села, займає ділянку берегового схилу лівого берего р. Боромля, в урочищі Чернецький ставок.

Саме тут, при будуванні дамби ставка І.Мозговим були знайдені вази та уламки гончарного горщика. У 1964 під час бульдозерних робіт були знайдені 2 срібні вази, ймовірно, константинопольського виробництва кін. 4 – поч. 5 ст. та уламки сіроглиняного товстостінного горщика.

Відкрите та досліджене у 1990 Г.Романовою.

В околиці села відкриті пам’ятки різних археологічних культур, але знахідки монет та ваз можна пов’язати лише з черняхівським поселенням. На місці знахідки (показано І.Мозговим) закладено шурф 4,0 х 4,0 м. Шурф виявив господарські ями № № 1 та 2, в заповненні яких знайдено уламок залощеного кістяного стиля, фрагменти гончарних лощених та кухонних горщиків, горщика для зберігання припасів, уламки кісток тварин.

Культурний шар в цьому місці знесений бульдозером. Його потужність в стінці траншеї становить 0,4 – 0,6 м. Шурфуванням культурного шару в різних місцях встановлено потужність культурного шару до 1,2 м. Поселення займає 4 миси першої надзаплавної тераси лівого берега р. Боромля та розташоване на південний захід від західної околиці с. Жигайлівка в урочищі Чернетчина. З північного сходу його обмежує заболочена балка Сестрецький яр, з півночі підходить русло р. Боромля. На заході доходить до околиці с. Шевченків Гай. Протяжність Поселення-1,2 – 1,5 км, ширина – 0,25 – 0,3 км. Висота над рівнем заплави – 2,4 м. У західній частині виявлено уламки кераміки колочинської культури. Територія поселення розорюється. По ньому проходить грунтова дорога з с. Жигайлівка до с. Шевченків Гай, прокладено лінію електропередач з бетонними опорами. Біля однієї із опор було знайдено верхній жорновий камінь з квадратним отвором.

Черняхівська кераміка представлена фрагментами гончарної лощеної з орнаментом та кухонною, уламками пізньоримських амфор.

У 1804 в околицях с. Жигайлівка у бронзовому глеку був знайдений скарб римських монет. Вага посудини складає 1,0 кг, вага скарбу – 4,4 кг. Він складався приблизно з 1100 монет.

[Кропоткин В. В. О некоторых кладах римских монет, найденных в России (из истории русской нумизматики) // КСИИМК. – 1956. – № 66. – С. 101; Кропоткин В. В. Римские импортные изделия в Восточной Европе (II в. до н. э. – V в. н. э) / В. В. Кропоткин // САИ. Вып. Д1 – 27. – М., 1970. – С. 87, 97, 134; Пуцко Г. В. Серебряные кувшины из Жигайловки / Г. В. Пуцко // ВДИ. – 1984. – № 4, – С.77 – 89.]

Поселення багатошарове, 7 – 4 ст. до н. е. – 4 ст. н. е. (археол) Розташоване в гирлі балки Сестрицький яр, за 0,8 км на північний схід від зруйнованої МТФ с. Жигайлівка, займає лівий та правий береги безіменного струмка лівої притоки р. Боромля.

Досліджене Г. Романовою у 1990.

Має нашарування скіфського часу (7 – 4 ст. до н. е.) та черняхівської культури (4 ст. н. е.). Дослідження виявили, що скіфська кераміка відноситься до підвищених ділянок, черняхівські – ближче до гирла, на більш низьких терасах. Поселення розташоване, на лівому березі р. Боромля. Поселення розорюється, на оранці помітні сліди кургану на лівому березі Сестрицького яру. Висота правого берега – 2,5 м, розміри селища – 80 х 50 м, лівого берега – від 2,0 до 4,5 м, розміри селища – 100 х 80 м.

До скіфського часу відносяться фрагменти ліпних горщиків з дрібним піском в тісті, з проколами під вінчиком, уламок жорна з круглим отвором з піщанику, частина глиняного пряслиця. Знахідки черняхівського часу представлені уламками гончарної столової та кухонного посуду, фрагментом стінки пізньоримської світлоглиняної амфори.

[Романова Г. А. Отчёт о работе Сумского отряда Днепровской Левобережной экспедиции ЛОИА АН СССР в 1990 г. / Г. А. Романова // Архів ІА НАНУ.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Сумська область. – К.: 2017 р., с. 1233.