Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Заповідника “Херсонес-Таврійський” скоро не буде

Дата: 04.02.2008

Кримська земля дуже дорога, для пам‘ятників світової історії на березі моря місця немає. А тут – цілих 500 гектарів гуляє під історичною спадщиною. За 180 років розкопали лише третину – але це лише самих античних храмів – близько сотні. Серед них той, де – за легендою – хрестився київський князь Володимир.

Заповідникові намагався допомогти президент, створив фонд, назвав оригінально, любі, точніше “Друзі Херсонесу”. Фонд створили, його очолив брат Президента, Петро Ющенко, але друзів у Херсонеса від цього не додалося.

Це дохристиянський, римський склеп із розписом, учені датують його 3 століттям нашої ери. Більше таких пам‘ятників в Україні немає. Це перші й, найпевніше, останні кадри склепу, можливо в ці миті бульдозери скидають його в море. На місці некрополя Херсонеса будують елітний район. Місце, безцінне для світової археології, невдовзі матиме ось такий вигляд. Склеп знайшли будівельники, кар‘єрний бульдозер розрив дві дірки в землі. Хтось повідомив археологів, вони перевірили й виявили сенсацію.

Євгеній Туровський, науковий співробітник заповідника “Херсонес-Таврійський”: “Памятников этого периода не так много в мире, это римские катакомбы, это росписи могильника в Стретице, это отдельные могилы в Палестине и Малой Азии.”

Щоб потрапити всередину склепу, треба пролізти у вузький лаз. У першому залі, в двох поховальних нішах, збереглися людські рештки. На підлозі відламки амфор, тут же археологи знайшли старовинні монети і фрагменти золотих прикрас. Найцікавіше в другому залі склепу, на стінах поховальних ніш частково вціліли античні розписи.

Андрій Филиппенко, науковий співробітник заповідника “Херсонес-Таврійський”: “Надпись на греческом языке, выполненная курсивом, скорее всего имя и фамилия усопшего, в углу, оно видно при контрастном свете, дерево, все локулы отделены по потолку и нишам красной краской, в нутрии там тоже росписи идут.”

Чому ж на землях Херсонесу будують елітні помешкання, пансіонати та готелі? Відповідь – проста, вся справа у вартості землі. Торгування за ділянку з панорамою на Володимирський собор, у якому хрестився сам Володимир, починається від 100 тисяч доларів за сотку. Тому старовинністю та унікальністю місця депутати Севастопольської міськради не переймаються.

Дмитро Белик, голова міськбудівельної комісії Севастопольської міськради: “Депутат не должен быть археологом, депутат смотрит прежде всего на интересы жителей города и интересы территориальной громады.”

Захистити від сучасних варварів національний заповідник і одне з семи див України намагається ЮНЕСКО. “Херсонес-Таврійський” хоч завтра готові внести до фонду світової спадщини, виділити гроші на розкопки та допомогти технікою. Проблема ж у тому, що заповідник існує тільки на папері, вже 15 років депутати міськради не можуть визначити його межі і видати акту на землю. Немає акту, немає і заповідника, а немає заповідника, значить, земля нічия, і господаря довго шукати не доведеться.

Леонід Марченко, директор заповідника “Херсонес-Таврійський”: “Депутаты мне говорят – мы все понимаем. Но отдай вам землю – вы станете самым крупным землевладельцем Севастополя.“

За старих часів про всі лиха мешканців стародавнього Херсонеса попереджав великий вічовий дзвін, в нього били, коли наближалися шторм або буревій, на місто насувався ворог або спалахувала пожежа. Тепер він мовчить. Щоб він не повідомив світові про близьку смерть Херсонеса, хтось зв‘язав його арматурою. Але дзвін розірвав сталеві кайдани, і знову заговорив.