Костел св.Марії Сніжної (№ 2)

Розмір зображення: 800:600 піксел

Костел Марії Сніжної 13 – 19 ст. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 53].

Костел Марії Сніжної кін.14 – поч.14 ст. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Костел Марії Сніжної 13 – 19 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Костел св.Марії Сніжної 14, 19 ст. (пл.Володимира Великого, 1) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Костел заснували німці-католики,можливо, ще в 13 ст. До побудови катедрального костелу в середмісті він був катедральним.

У 18 ст. львівський маляр Мартин Строїнський виконав фресковий розпис у костелі [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 165].

В 1888 – 1892 р. костел реконструйовано за проектом Ю.Захаревича в неороманському стилі.

В 1893 р. художник Едвард Лєпший виконав фресковий розпис, що імітує мозаїку.

У приміщенні костелу знаходиться музей фотомистецтва – філія Музею українського мистецтва [Львов: атлас туриста. – М.: 1989 г., с. 62].

В 1999 р. костел належав греко-католикам (церква богоматері Неустанної помочі).

Адресу № 1 має храм Матері Божої Неустанної Помочі. Колишній костел Марії Сніжної радянська влада використовувала як склад, а від 1880-х тут розмістили Музей фотомистецтва. 1962 року перед костелом знищили фігуру Матері Божої XVIII століття роботи Пінзеля. Від початку 1990-х храм УГКЦ обслуговують отці-редемптористи.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 8 травня 2008 року, № 64 (372)