1967 р. Історія українського мистецтва
Твори майстра «В.Θ.Z.» свідчать про його високу художню культуру. Часто його роботи використовував визначний львівський друкар і видавець Михайло Сльозка, який у 1630-х і 1640-х роках мав власну друкарню і видавав настільки добре оздоблені книги, що вони навіть конкурували з виданнями Львівської братської друкарні.
Михайло Сльозка з дитинства навчався друкарській справі. Спочатку він працював у братській друкарні підмайстром, а з 1634 року вже керував нею. Він умів різати шрифти, мав значні літературні здібності. В 1638 році Сльозка відокремився від братства і, здобувши королівську привілею на власну друкарню, розгорнув досить енергійну видавничу діяльність.
Сльозці притаманний великий художній смак: він відчував усю книгу в цілому як художній твір, завжди знаходив для неї гарні пропорції, вдало компонував на сторінці текст і декоративні оздоби. Всі його книги відзначаються високим мистецьким рівнем та видавничою культурою. Не випадково, що на них завжди був великий попит.
Оформлення видань Сльозки ввібрало в себе кращі зразки попередніх українських книг. Художник не цурався копіювати кращі ініціали або орнаментальні мотиви з Острозької біблії, заставки з львівського «Апостола» та стрятинських і київських творів. Багато він виготовляв і нових гравюр. Рослинний орнамент у його заставках досить простий, але завжди красиво закомпонований, добре пов’язаний з текстом сторінки і робить її ошатною. Особливо приємне враження викликають його заставки, скомпоновані на зразок федоровських з одних лише рослинних елементів, вирізаних або білим силуетом на чорному тлі, або контурною лінією на білому. Інші заставки з релігійним, а то й світським сюжетом у центрі і пишним рослинним орнаментом довкола нагадують стрятинські сюжетно-орнаментальні прикраси.
Серед них звертає на себе увагу заставка з чотирма друкарями в «Апостолі» 1639 року. В центрі її зображено чотирьох друкарів у світському (міському) одягу, який, очевидно, носили тоді львівські братчики. Вони сидять ніби на землі і ведуть між собою ділову розмову, один з них тримає в руках книгу. Постаті розміщено парами. Кожну пару відокремлено кучеряво розгалуженим рослинним орнаментом, який заповнює всю площу прямокутника і декорує центральну сцену. Всі зображення чітко виділяються на чорному тлі. В українських першодруках ця композиція є новим типом світської заставки ілюстративного характеру.
За свою майже 30-річну видавничу діяльність Михайло Сльозка надрукував понад сорок книг. Серед них відзначаються гарно скомпонованими і добре вирізаними заставками, крім уже згаданого «Апостола» 1639 року, твори: «Тріодь цвітна» 1642 року, «Ключ розуміння» українського письменника Іоникія Галятовського 1665 року, «Небо нове» 1665 року, книга С. Окольського про київських і чернігівських епіскопів, оздоблена багатьма гравірованими гербами цих епіскопів. Друкував Сльозка також видання польською та латинською мовами. Після його смерті в 1667 році друкарню придбало Львівське братство.
Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 364 – 365.