Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Комплекс Успенської церкви

Споруди комплексу розміщуються на розі кварталу в колишній руській ділянці середньовічного Львова поруч зі східним боком укріплень його середмістя. Перші згадки про руську церкву в “місті серед мурів” датовані 1399 р. Під 1421 р. вона описується як зроблена з “каменю й цегли”. Після нищівної пожежі міста 1527 р. архітектор П.Італієць з Лугано у 1547-1559 рр. звів новий храм. Кошти на будівництво були зібрані серед місцевого населення, значну суму пожертвували молдавський господар Олександр Лопушанин та його дружина Роксана. Звщси походить ще одна назва Успенської церкви Волоська.

Судячи з зображення на печатці Успенського братства (1591 р.), це був триверхий монументальний храм, пристосований до оборони, про що свідчить верхня бойова галерея, аналогічна за формою до галереї Успенської церкви в м. Підгайці на Тернопільщині. У 1564 р. місцевий “муратор” Ф.Трубач зводить триярусну вежу-дзвіницю, яка завалилася в 1570 р. через технічні прорахунки в конструкціях.

Існуючий архітектурний комплекс створено в період від 1572 до 1629 р. на місці пошкоджених пожежею 1571 р. попередніх споруд. Замовником виступало Львівське Успенське братство, яке залучило до здійснення розробленої ним програми кращих львівських зодчих італійського походження. Завдяки ренесансній ордерній системі три різновеликі споруди – дзвіницю (вежу Корнякта), каплицю Трьох святителів і Успенську церкву – було об’єднано в єдиний комплекс.

Комплекс Успенської церкви правомірно вважається найкращим твором львівського Ренесансу і шедевром українського зодчества XVI – початку XVII ст.

Т.О.Трегубова

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 152.